31 жовтня 1517 року доктор теології, монах-августинець Мартін Лютер написав свої 95 тез
31 жовтня 1517 року доктор теології, монах-августинець Мартін Лютер надіслав свої 95 тез, як додаток до листа, архієпископу Майнцському та Магдебурзькому Альбрехту Бранденбурзькому, в яких він, з теологічної точки зору, критикував практику індульгенцій та виключних прав Папи Римського прощати гріхи, а також стверджував, що єдиним авторитетом для християн є Святе Письмо.
Оскільки лист Лютера був залишений без відповіді, він передав тези кільком своїм знайомим, які невдовзі їх опублікували. Після публікації 95 тез стали предметом широкої дискусії по всій Імперії.
Меланхтон пише, що ці тези Лютер також вивісив на дверях Замкової церкви в Віттенберзі.
Ця подія вважається початком Реформації в Європі, яка привела до створення протестантизму.
Що протиставило протестантське вчення католицькому?
Заперечення Папи, як найвищої інстанції, кліру, безшлюбності ченців, влади священиків, передачі апостольського благословення — тобто заперечувалися всі ті священні компоненти, які й до сих пір зберігаються в католицизмі.
З католицької вертикальної моделі Церкви виникає протестантська горизонтальна релігійність, де існують трансцендентний Бог і індивід, який вибудовує з цим Богом свою індивідуальну модель відносин, ігноруючи всі опосередковуючі інстанції.
Таке уявлення про релігію висунуло на перший план людський розум, людського індивіда, який сам, поза Церквою стверджує, що правильно, а що неправильно.
Власне, так і виникає абсолютно нова буржуазна політична філософія, що представляє собою прямий продукт протестантської релігійної філософії.
Вперше в історії створюється відсутня раніше модель політичної системи, побудована на індивіді та самоорганізації окремих індивідуальних груп.
Як прямий наслідок в протестантській Європі виростають капіталізм та буржуазний лад.