Як Зеленський та його міньйони лишають Україну та українців головного партнера у війні
Принцип роботи режиму Зеленського простий, чим гірше тим краще.
Головна мета — пограбування України та її поразка у війні, а ще краще для режиму Зеленського — взагалі зникнення України. Немає України та українців — немає питань до режиму Зеленського.
Свідома диверсія проти України: як влада послідовно робить із Польщі ворога
Те, що сьогодні відбувається у відносинах із нашим найближчим сусідом і стратегічним тиловим партнером — Польщею, вже неможливо списати на «дипломатичні прорахунки». Це виглядає як свідома, послідовна руйнація нашої безпеки. Комусь дуже потрібно, щоб Україна залишилася сам на сам, без підтримки.
Давайте подивимося на факти та хронологію цього абсурду.
Етап перший: зернова блокада імені Єрмака
Перший грандіозний конфлікт із поляками був штучно спровокований через банальну жадібність і корупцію. Поки українські фермери виживали, фірми, пов'язані з оточенням керівника Офісу Президента (ОП), отримали монопольні ліцензії на експорт. Вони за безцінь скупили українське зерно і буквально завалили ним європейський ринок. Результат — знищені ціни в Польщі, лють місцевих фермерів і річна блокада кордону, яка знекровила нашу логістику.
Замість державних інтересів тоді спрацювала приватна кишеня трейдерів при владі. Чи то жадібність Єрмака та Зеленського призвела до цього, чи то спланована операція ФСБ, яку реалізували Єрмак та Зеленський, з'ясує незалежне слідство після моєї перемоги на виборах. Але шкода від цих дій колосальна — як економічна, так і політична. А втрати на фронті зросли в рази, бо на кордоні стояло все: від їжі до зброї.
Етап другий: Зеленський виводить конфлікт на новий рівень
Тепер, коли перший скандал трохи вщух, режим запускає другий етап, який режисує вже особисто Зеленський. Замість того, щоб гасити пожежу, він свідомо підливає оливи у вогонь, експлуатуючи найбільш болючі національні та історичні теми.
Навіщо під час війни провокувати сусідів чутливими назвами підрозділів, демонстративними демаршами та взаємними образами, пов'язаними з нагородженнями?
Відповідь цинічна:
-
Відволікання уваги. Суспільство починає закипати від рівня корупції та внутрішніх провалів режиму. Найкращий спосіб зняти цю хвилю обурення — створити масштабного зовнішнього ворога, переключивши весь медійний негатив на Польщу.
-
Послаблення країни та підрив боєздатності. Чим важче Україні, чим менше в нас союзників, тим легше виправдовувати перед народом власну неефективність.
Як наслідок цієї режисури, українці сьогодні стоять у принизливих чергах на кордоні, де перевіряють їхні автівки, а з Варшави вже відкрито лунають заяви про припинення захисту, депортації та блокування грошової допомоги й нашого вступу до Європейського Союзу (ЄС).
Це не просто помилка. Це цілеспрямований підрив залишків нашої міжнародної підтримки заради збереження влади та прикриття корупційних схем. Коли під час війни влада власноруч створює собі другого ворога на західному кордоні — це називається диверсією проти власної держави.
У народу України два вороги. Перший — режим путіна, який нас убиває.
Другий — режим Зеленського, який нас теж убиває, але ще й грабує.
Внутрішнього ворога треба нищити не після перемоги, а заради перемоги.
І це головна помилка народу України.