Якщо хочуть знищити народ, у нього забирають пам'ять, – Мілан Кундера

Напередодні, 12 липня, у Парижі відійшов у вічність видатний чеський письменник сучасності й автор роману "Нестерпна легкість буття" (1984).

Мілан Кундера помер у віці 94 роки на чужині, але до самої смерті залишався вірний батьківщині, яка, попри переслідування часів комуністичної диктатури, гідно вшановує свого сина.

У 1970 році письменник зазнав репресій диктатури, котра панувала у Празі й при цьому звітувала Москві; йому заборонили друкуватися й викладати в освітніх закладах, спецслужби пильно стежили за ним.

За 5 років Кундера домігся дозволу виїхати на Захід – через Австрію та Італію помандрував до Парижу, де у 1981 році отримав французьке громадянство.

Він лишив чималий творчий спадок, який вплинув на сучасників, як у Франції, так і у рідній Чехії, де його гуманістичні ідеї посприяли вибуху Оксамитової революції 1989 року.

Наведемо, як приклад, доволі влучні цитати письменника, котрий усе своє свідоме життя боровся за свободу і демократію проти будь-яких видів репресій та диктатури:

• «Чим важчий тягар, тим наше життя ближче до землі, тим воно реальніше і правдивіше».
• «Якщо любові судилося стати незабутньою, з першої ж хвилини до неї повинні злітатися випадковості, як зліталися птахи на плечі Франциска Ассизького».
• «У цьому світі все наперед прощено і, отже, все цинічно дозволено».
• «Якщо хочуть знищити будь-який народ... у нього насамперед забирають пам'ять. Спалюють його книжки, нищать його культуру, переписують його історію. Чужинець наново пише цьому народові інші книжки, нав'язує іншу культуру і придумає іншу історію. Так поступово народ починає забувати, хто він і ким був. Світ навколо нього забуде про це набагато раніше».