Того дня спекотного літа 1944 року на лінії зіткнення зійшлися галицькі дивізійники та совєцькі окупаційні війська 1-го Українського фронту.
Про знаменну подію нагадав вітчизняний історик, дослідник національно-визвольного руху XX століття, краєзнавець Юрій Григор'єв, передає медіаагенція «Останній Бастіон».
За його словами, впродовж 13-22 липня 1944 року Українська Дивізія «Галичина» потрапила у складне оточення поблизу Бродів на теренах теперішньої Львівської області.
Совєцькі загарбники, маючи у своєму розпорядженні літаки, танки та у чотири рази більшу кількість піхоти, – врешті-решт завдали поразки українським та союзним німецьким з'єднанням.
«Відразу варто зауважити – «червоні» втратили більше солдат, аніж було в оборонні українсько-німецьких сил загалом. Героїзму цій сторінці історії додали насамперед українські добровольці. Молоді, сповнені відваги та ненависті до комунізму, українці зустріли армію червоного терору. Тоді, пробиваючи оточення, дивізійники не знали, що їхні звитяги ще попереду», – підкреслив історик.
Юрій Григор'єв додав, що частина бійців Дивізії «Галичина» поповнили ряди УПА, інша частина через гори пробилася до Закарпаття, де місцеві українці допомогли захисникам відновити свої сили та ресурси.
«Однак пам'ятаємо, що тисячі українських військовиків не вийшли з оточення.Вони загинули та потрапили у полон», – уточнив дослідник національно-визвольного руху XX століття.
Своєю чергою, медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує читачам, як по завершенню Зимової війни (1939-1940) кривавий кремлівський диктатор волів перетворити частину Фінляндії на совєцьку військово-морську базу.
Позиції корпусної групи «С» і дивізії «Галичина» поблизу Бродів.