Якщо завтра ВИБОРИ?

Нагадаю, що згідно з чинним законодавством та за умов мирного життя в Україні вибори вже б відбулися в такій послідовності:

• 29 жовтня 2023 року — парламентські вибори;
• 31 березня 2024 року — президентські вибори;
• 26 жовтня 2025 року — місцеві вибори.

Не забуваймо також про офіційну передвиборчу обіцянку Зеленського про один президентський термін.

Отож, якщо гіпотетично припустити, що 25 грудня 2025 року буде підписано перемир’я/мир, то якою має бути логіка воєнних/повоєнних виборів в Україні?

З точки зору терміну повноважень інститутів влади та місцевого самоврядування порядок мав би бути таким:

• парламентські;
• президентські;
• місцеві.

З огляду на довіру до цих інститутів, де лідером недовіри є ВРУ (повна довіра — 1,5%), порядок виглядає так:

• парламентські або ж парламентські та місцеві одночасно;
• місцеві;
• президентські.

Натомість реалії воєнного стану підказують, що спочатку найпростіше організувати саме місцеві вибори, бо головною умовою їх легітимності є голосування мешканців громад — тобто тих людей, які нині проживають на відповідних територіях. (Зрозуміло, що у прифронтових громадах такі вибори організувати важко або й неможливо.)

А для парламентських та президентських виборів потрібно знайти реальні механізми голосування військових та громадян України, які нині проживають за кордоном.

Як повинна діяти влада для організації воєнних/повоєнних виборів?

1. Спільна робоча група з депутатів, ЦВК та громадськості повинна, врешті-решт, оприлюднити варіант Закону про воєнні/повоєнні вибори для обговорення з експертами та подальшого голосування у ВРУ.
(Про існування такої групи чуємо вже з 2023 року.)

2. Верховна Рада України має завершити процедуру внесення змін до Конституції щодо зменшення складу парламенту з 450 до 300 депутатів.

Довідково.

У 2000 році на Всеукраїнському референдумі майже 90% громадян проголосували за скорочення ВРУ до 300 депутатів.

У 2019 році було проголосовано президентський законопроєкт про 300 депутатів у першому читанні, а Конституційний Суд визнав таку зміну конституційною.

У 2021 році профільний комітет з питань правової політики рекомендував ВРУ ухвалити цей законопроєкт у цілому.

Таким чином, для виконання волі українського народу та передвиборчої обіцянки нинішньої влади щодо скорочення складу парламенту до 300 депутатів залишається одне голосування 300 голосами. Очевидно, що воно можливе лише після скасування правового режиму воєнного стану.

3. Якщо Зеленський ще не забув про одну зі своїх головних передвиборчих обіцянок — бути Президентом лише один термін, — то нині вкрай актуальною є його чітка заява про відмову від участі у прийдешніх президентських виборах.

Переконаний, що виконання цих трьох пунктів суттєво змінить тональність Трампа та інших західних політиків, які актуалізували тему негайних виборів в Україні.

Це також продемонструє готовність влади за умов миру або перемир’я відповідно до вимог Конституції провести у 60-денний термін парламентські та місцеві вибори, а у 90-денний — президентські.

Цей текст пропоную як конструктивну пораду владі за нинішніх вкрай несприятливих переговорних позицій для України.

Водночас імовірність укладення мирної угоди чи бодай оголошення різдвяного перемир’я оцінюю як мінімальну.

Джерело

«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»