Наші воїни годують жителів Курської області. Натомість московити свідомо кидають бомби на лікарню у Сумах, де знаходяться мирні українці.
Наші воїни вивозять російських породіль в безпечне місце. Натомість московські окупанти та терористи цілеспрямовано б'ють по перинатальних центрах ракетами.
Наші воїни віддають останні крупи, закрутки, олію, засоби гігієни, а що роблять московські окупанти? Вони крадуть з українських будинків унітази, пральні машинки та інше майно.
Наші воїни на території курської області, облаштовують комендатури, щоби забезпечити місцеве населення всім потрібним на зиму. Натомість московити рівняють українські села і міста під «нуль».
Росіяни чи пак московити, так їх правильно називати — варвари, дикуни, нелюдь і такими були завжди. Разом із собою, вони тягнули й нас у пекельну прірву, у хтонічну пастку глупоти й вандалізму.
Московити вбивали афґанців, чеченців, картвелів і тепер (знову) убивають українців. Тільки, коли вони вирізали людей в Афґаністані, Ічкерії, Сакартвело ми воліли цього не бачити.
Так, пригадаймо, що деякі із нас відверто вважали їх «братами», ностальгували за совєцьким союзом, часами, коли 1 долар США був по 5 грн і самі цього не бачачи, повністю занурювалися в московське болото. Огидне, бридке й одночасно тепле.
Нині на 11-му році війни проти Москви майже всі українці побачили істинне обличчя росіян, які під впливом пропаганди, будуть вбивати нас, поки ми їх не зупинимо. Ворог не має національності, вони всі однакові у намаганні чинити геноцид, як було понад 100 років тому.
Знищити окупанта може тільки сильна Українська Армія, дієва Українська Держава і згуртована Українська Нація. Ми готові не ховатися чи лякатися, але вбивати наволоч за свою свободу та вільне майбутнє наших прийдешніх поколінь!