Більшість людей нічого не засвоїла з історії, бо абсолютна меншість здатна вчитися і мінятися. Відсутність власної еліти прирікає націю.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
Переконаний, більшість українців таки за ці 2,5 року зуміла засвоїти важливий і важкий урок історії. А саме, що недостатня увага до розбудови армії була однією із головних причин падіння української держави після революції 1917-1922 років.
Власне, падіння держави шляхом її окупації та поділу чужинцями-сусідами — причиною того, що в наступні роки вбито мільйони українців. Серед них і тих, хто думав відсидітися у «крайній хаті», не розумів потреби своєї держави та своєї армії.
Однак це не єдиний урок історії, який варто памʼятати. Існує зовсім інший — про те, що держава під час війни може впасти не через поразки на фронті, але через внутрішній колапс, коли її вбивають ізсередини.
Царська росія й особливо кайзерівська Німеччина у Першій світовій війні — приклади якраз саме такого уроку, бо стежок до поразки насправді безліч. А до перемоги веде важка звивиста дорога балансу ресурсів та уваги до: армії, озброєння, економіки, дипломатії, культури, інформаційної політики.