Москва і Тегеран уміють лякати кількістю, а от з якістю у них завжди проблеми. Подібна ситуація намічається із заводом дронів у Татарстані.
Не перший день у профільному експертному середовищі тривають дискусії навколо намірів РФ та Ірану створити в Єлабузі виробничі потужності "Шахедів". При тому покращених – більша дальність польоту та більша вантажність.
Хочу одразу підкреслити: в ЕКСПЕРТНОМУ середовищі. Втім, наші люди як завжди начитаються і починають бігати з криками: «А-А-А-А-А-А-А-А-А!..», – не розуміючи, що діється насправді.
Почнемо із заявленої кількості – 6000 одиниць на рік. Seriously? Іран самотужки випускає "Шахеди" кількістю 600 одиниць на рік, а тут вдесятеро більше.
І я зараз не лише про наявну у росіян рукожопість, як вроджену ментальну особливість, а про те, що "Шахеди" від самого початку – репліка. Репліка американського БПЛА "MQ-1 Predateur", який свого часу впав на території Ірану, а тамтешні "Самодєлкіни-Кулібіни" з гімна і палок змайстрували репліку, яка не має ліцензії у жодній країні світу.
Себто, Іран робив "піратську копію", а РФ буде робити копію піратської копії, ще у кількості, яку вона фізично не потягне. Чудесно, а продовжимо далі.
Трошки дратує скиглення тих українців, хто кричить: «А де наші заводи на 6000 дронів на рік? Ох, бідна Українонька». Бо таке враження, що величезній кількості співгромадян у голову вживили чіп, який контролює банк пам'яті у мозку, коли пам'ять досягає запрограмованої межі – він її "обнуляє" до наступного заповнення.
А як же спільний завод "Мотор-Січ", "Івченко-прогрес" та "Baykar Makina", який відкриють у Гостомелі наступного року і, де вироблятимуться безпілотні винищувачі "Bayraktar Kizilelma", а також безпілотники "Bayraktar TB2" і "Bayraktar Akinci"?! Будівництво заводу йде і його, на відміну від російсько-іранського відкриють вчасно.
А паралельно з цим, наші оборонні підприємства просто зараз продовжують виробництво українських БПЛА "Лелека", "Ram UAV", українсько-польський "Сокіл" з однойменного ударно-розвідувального комплексу, ударний безпілотний комплекс "Грім"... І так далі.
Можна скільки завгодно нарікати на невідповідні об'єми виробництва, бо нам потрібен мільярд ударних дронів на кожен балкон кожної квартири, та факт залишається фактом: наразі ми значно випереджаємо РФ у контексті виробництва, а головне якості даного компонента ведення бойових дій. Проблеми є, вони всім відомі та ще раз – оперуємо фактами, а не емоціями.
Щодо політичної складової питання, то зазначу лише, що для того аби Україна визнала Татарстан окупованим як Ічкерію, – його керівництво в екзилі має не просто десь там сидіти по світах і просити Володимира Зеленського зробити те чи інше, а й самим напружитись і завадити проєкту у своєму місті Єлабуга. Воїни Ічкерії воюють на нашому боці, за що їм велика подяка, а що робить Татарстан?!
Так що хай вони там думають і діють, а ви не переживайте. З нами 53 держави світу – із РФ тільки 4; і, як на мене, це дуже красномовний показник.
Автор – Назар Приходько, політолог-міжнародник і військовий експерт