З 2026 року в Україні зміняться правила працевлаштування людей з інвалідністю

Гідна робота та нові шанси: що зміниться для українців з інвалідністю з 1 січня 2026 року

В Україні готуються революційні зміни у сфері працевлаштування людей з інвалідністю. Із 1 січня 2026 року набудуть чинності нові законодавчі норми, які мають на меті зробити ринок праці доступнішим, гнучкішим і людянішим.

Про це повідомило Міністерство соціальної політики, презентуючи нові підходи до інтеграції людей з інвалідністю в економічне життя країни. Як підкреслив заступник міністра Володимир Василенко в ефірі телемарафону «Єдині новини», лише 16% людей з інвалідністю нині мають роботу, тоді як у країнах ЄС цей показник становить від 50 до 70%.

Ключові зміни, що набудуть чинності з 2026 року:

• Квота 4% на працевлаштування людей з інвалідністю — обов’язкова як для бізнесу, так і для державних установ.

• Скасування застарілих обмежень на перелік робіт: відтепер працевлаштування дозволене скрізь, де воно не загрожує здоров’ю чи безпеці працівника або інших осіб.

• Соціальний супровід для людей з інвалідністю та роботодавців, аби адаптація відбувалася ефективно та без стресу.

• Новий підхід до квотування: менше штрафів, більше заохочень. Зокрема — компенсації за часткову зайнятість або створення доступного робочого місця.

Мета реформи — не просто формальне виконання квот, а створення реальних умов для гідної, повноцінної зайнятості. За словами Василенка, нові норми сприятимуть тому, щоб люди з інвалідністю мали не лише роботу, а й справжню інтеграцію в економічне та соціальне життя України.

Цікаво, що МОЗ України разом із правоохоронцями завершили черговий етап перевірок, ініційованих рішенням РНБО від жовтня 2024 року щодо боротьби з корупцією в системі медико-соціальної експертизи. У результаті скасовано 445 рішень про встановлення інвалідності держслужбовцям, ще в понад 280 випадках ухвалено нові висновки: змінено групу інвалідності або скориговано терміни.

Перевірці підлягало понад 2 600 справ чиновників із більш ніж 70 державних органів. Найбільше фальсифікатів виявили в структурах митниці, податкової та прокуратури:

• Державна митна служба: з 810 справ уже розглянуто 369 — у 129 випадках інвалідність скасовано, ще 78 переглянуто.

• Державна податкова служба: із 518 справ — скасовано 90, у 64 — змінено рішення.

• Органи прокуратури: з 448 перевірених справ 80 рішень визнано недійсними, 45 — змінено, ще 121 особу викликано на додаткову перевірку.

У МОЗ підкреслили: перевірки проводить міжвідомча робоча група, до складу якої входять медики та представники правоохоронних органів. Її завдання — виявити зловживання службовим становищем, коли інвалідність використовували як механізм уникнення відповідальності, зокрема мобілізації.

Нагадаємо, що з 1 січня 2025 року в Україні МСЕК більше не існує — їх замінили експертні команди, до складу яких входять фахівці різних медичних профілів. Рішення нових команд можна оскаржити в Центрі оцінювання функціонального стану.

Реформа МСЕК стала реакцією на масштабні корупційні скандали. Найгучніший — виявлення мільйонів доларів готівки у квартирі голови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи. Саме після цього було ухвалено рішення про ліквідацію старої системи експертизи, яка десятиліттями була джерелом тіньових заробітків і «службового захисту».

Сумнів викликають результати перевірок прокурорів-«інвалідів»: лише 18% (80 із 448) справ визнано недійсними. Невже прокурори в Україні — справді настільки хворі люди? Чи ця перевірка — чергове замилювання очей народу?