На превеликий жаль, «невідворотний» шлях України до Північноатлантичного альянсу вимощений невизначеністю. Не всі держави-члени «за».
Такі відомості після завершення ювілейного саміту НАТО у Вашинґтоні оприлюднило впливове американське видання The Wall Street Journal. Фінальне комюнікé разом з угодою — це радше сильний жест підтримки України західними партнерами й не більше.
Членство Києва у НАТО може бути легко заблоковане, якщо Дональд Трамп повернеться до Білого дому на правах президента США. У комюніке за підсумками саміту наявні розбіжності всередині Альянсу, зокрема щодо терміновості ухвалення вступу України.
Цілком імовірно, що вже наступного року НАТО зіткнеться із серйозними перешкодами у разі, якщо Трамп переможе на виборах у листопаді та змусить Україну піти на компроміс. Тобто вимагатиме від Києва капітулювати перед вимогами Москви заради вигаданого миру.
«Необоротності не буває, тож усі ці обіцянки лідерів держав-учасниць НАТО не гарантують майбутнього фінансування... Але, зважаючи на все, адміністрація президента Джозефа Байдена готова поставитися до цього набагато серйозніше, ніж рік тому, коли вона займала оборонну позицію і не хотіла навіть думати про членство України у НАТО», — коментує ситуацію колишній високопоставлений співробітник Державного департаменту Європи та науковий співробітник Атлантичної ради пан Деніел Фрід.
Пообіцявши колись прийняти Україну, Альянс не призначив перемовини з Києвом про можливий вступ і не намітив графіку, коли вони можуть розпочатися. Ще 2008 року НАТО запевнило Україну, що вона стане членом Альянсу.
Тепер деякі країни-члени кажуть, що для прийняття України необхідно дочекатися закінчення конфлікту проти РФ і активізації зусиль щодо боротьби з корупцією. Розмови про можливе членство супроводжувалися кроками щодо зміцнення Збройних Сил України, зокрема, оголошенням, що Альянс збирається поставити Києву перший із десятків літаків F-16.
США та держави-союзники також заявили, що нададуть Україні 6 додаткових сучасних систем ППО та озброєння на суму понад $40 мільярдів протягом наступного року. Однак деякі дії НАТО та його партнерів не вдалися попри обіцянки.
І Вашинґтон, і Лондон, і тим паче Берлін із Римом досі не дозволили Києву використовувати надані ними західні ракети класу «земля-земля» для завдання ударів по цілях на російській території. А оголошені НАТО витрати далекі від 5 або 10-річних зобов'язань, про які країни-союзники розмірковували за зачиненими дверима.
У рамках зусиль, які деякі посадовці Альянсу назвали «захистом від Трампа», НАТО підтвердило, що візьме на себе відповідальність за координацію підготовки українських військ та постачання Києву військової техніки із матеріально-технічними засобами. Альянс також спрямує в Україну високопосадовця НАТО для сприяння більш тісній співпраці.
«Ми маємо знову згадати, що в НАТО та Європейській спілці завжди існує можливість чи ризик того, що одна країна накладе на щось вето... Якби ми працювали з усіма «якщо» у світі, ми не змогли б зробити жодних дій», — заявила прем'єр-міністр Данії панні Метте Фредеріксен.
Водночас «Останній Бастіон» нагадує своїм читачам про те, що станом на тепер існує щонайменше 5 переконливих причин запросити Україну до НАТО. Проте західні лідери знову використали «сильні» слова, не змігши підкріпити їх рішучими діями.