10 років тому були викрадені активісти Майдану Юрій Вербицький та Ігор Луценко
За 10 років слідство так і не спромоглось встановити прізвища тих міліціонерів, які слідкували за Луценком і передали його в руки бандитів.
10 років тому, о 4-й ранку 21 січня 2014 року, охоронцями кримінального авторитета «Чеби» (у миру — Олексій Чеботарьов, якого в ЗМІ називають комерційним партнером колишніх генпрокурорів Яреми та Шокіна, колишнього начальника УДО Гелетея й ексголови Миколаївської ОДА Савченка) з Олександрівської лікарні Києва були викрадені активісти Майдану Юрій Вербицький та Ігор Луценко.
Того ж дня викрадачі викинули своїх жертв у лісі в різних місцях. Вербицький замерз, ставши першою жертвою серед учасників акції протесту (у нього були перебиті кістки ніг), а Луценкові вдалось виповзти до людей.
Особи викрадачів, як і мотиви злочину, були встановлені ще у квітні 2014 року — під час акцій протесту міністр внутрішніх справ Захарченко наказав міліціонерам ловити «горлопанів», оформлювати їм у райуправліннях міліції «порушення громадського порядку» та відправляти в слідчий ізолятор.
Але перед оформленням — застосовувати «виховні заходи»: бити, вивозити в лісосмуги та примушувати копати могили, тримати голими на морозі тощо. За цим планом міліціонери мали слідкувати за активістами шляхом прослуховування їх телефонів та візуального спостереження (ухвалами з дозволом на подібні негласні дії «правоохоронців» люб’язно забезпечував суддя Апеляційного суду м.Києва Глиняний), передавати активістів «тітушкам» для виховних бесід, а потім доставляти в райуправління для офіційного затримання.
За випадкових обставин першими жертвами міліцейського свавілля стали Юрій Вербицький та Ігор Луценко. Власне, суддя Глиняний дав санкцію на стеження лише за Ігорем Луценком, Вербицький міліціонерів не цікавив.
Вночі 21 січня 2014 року Ігор повіз Юрія Вербицького в лікарню, де на них вже очікували співробітники Департаменту оперативної служби МВС. Міліціонери передали активістів охоронцям «Чеби», але в ході «виховної роботи» трапився ексцес виконавців – «тітушки» зламали Вербицькому кістки й до півсмерті побили Луценка, везти активістів у такому стані у райуправління для оформлення протоколу затримання було неможливо і Юрія та Ігоря просто викинули в різних частинах Бориспільського лісу…
Ще в 2014 році про підозру в цьому кримінальному провадженні було повідомлено довіреній особі Захарченка, колишньому генеральному продюсеру телеканалу «112 Україна» Віктору Зубрицькому який, за фабулою слідства, отримував у МВС інформацію про пересування Ігоря Луценка та передавав її охоронцям «Чебі».
Були засуджені кілька другорядних виконавців. Але за 10 років, що сплинули, слідство так і не спромоглось встановити прізвища тих міліціонерів, які слідкували за Ігорем Луценком і передали його в руки бандитів. Втім, це не дивно — злочинці зараз недоторканні, оскільки в 2016 році співробітники Департаменту оперативної служби МВС України, що слідкували за активістами Майдану, майже в повному складі перейшли працювати в Національне антикорупційне бюро України.
Ба більш того — у Генеральній прокуратурі України намагались продати Захарченку справу про викрадення Луценка та Вербицького в обмін на телеканал «112 Україна», який мав відійти Порошенку. Була навіть підписана угода між представником Порошенка та представником Захарченка про закриття кримінального провадження за фактом викрадення Юрія Вербицького та Ігоря Луценка.
Я неодноразово називав прізвища тих, хто торгував «справами Майдану» — це колишній начальник Управління спеціальних розслідувань Сергій Горбатюк, його улюблений прокурор Олексій Донський та не менш улюблена адвокатеса Євгенія Закревська.
Якщо хто не читав мою розвідку про ці торги чи не дивився знятий мною документальний фільм на цю тему – рекомендую це зробити за посиланням.