Грантожери Майдану: як «Адвокатська дорадча група» заробляла на чужій трагедії
Справа Вербицького і Луценка: хто роками прикривав саботаж слідства.
Не треба думати, що професійні «громадські активісти» всі ті гроші, які вони видурюють з бюджетів США та країн Західної Європи під машкарою програм допомоги Україні, повністю кладуть у свої кишені. Якби це було так, то подібні шахрайські схеми дуже швидко були б припинені. Насправді «активісти», щоб не втратити можливість заробляти якомога довше, діляться з прикормленими журналістами й чималі гроші витрачають на рекламу себе, коханих, із брехливими розповідями про свою діяльність.
Ось черговий приклад.
Псевдогромадська організація «Адвокатська дорадча група» (код ЄДРПОУ 40026883), директором якої є Михайлевич Оксана Василівна, 5 червня 2026 року стала розганяти в соцмережах свій допис про те, як Оксана Михайлевич дала інтерв’ю радіо NV з розповіддю про свою участь у розслідуванні відомої «справи Майдану» щодо викрадення та катування в січні 2014 року учасників акцій протесту Юрія Вербицького та Ігоря Луценка.
Приводом для розповідей пані Михайлевич став вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 359/8986/21, яким 1 червня 2026 року до 12 років позбавлення волі було засуджено одного з організаторів викрадення та катування потерпілих Сергія Мисливого. При цьому Михайлевич постійно називає себе «представником потерпілих», підкреслюючи, що вона уповноважена одночасно захищати інтереси Ігоря Луценка та рідних Юрія Вербицького (Юрія викрадачі після катувань викинули в зимовому лісі під Києвом, де він замерз, не маючи змоги вибратися через завдані йому тілесні ушкодження).
У дійсності адвокат Михайлевич не мала жодного стосунку до досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні, яке надійшло до суду 20 вересня 2021 року, — вона вступила у справу лише через рік. Михайлевич ніколи не була «представником потерпілих»: вона представляє лише Уляну Вербицьку, доньку Юрія Вербицького. До 2022 року, окрім Ігоря Луценка, потерпілим у справі був брат Вербицького Сергій, якого представляла адвокат Євгенія Закревська. Уляна і, відповідно, її представник адвокат Михайлевич вступили у справу після смерті Сергія Вербицького у вересні 2022 року.
Що стосується Ігоря Луценка, то він відмовився від послуг «Адвокатської дорадчої групи» ще 10 років тому, коли дізнався, що так звані «адвокати Небесної Сотні» не потерпілих захищають, а допомагають прокурорам і слідчим продавати справи. Зокрема, в цьому провадженні, яке «розслідувало» очолюване Сергієм Горбатюком управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури, слідчі дії взагалі не проводилися впродовж перших чотирьох років. Саме тому Мисливого було затримано лише 8 серпня 2021 року — через сім років після вчинення злочину і через два роки після того, як Горбатюка нарешті вигнали з Генпрокуратури.
Причина цього стає зрозумілою ось із цієї фрази вироку:
«Об’єднані спільним злочинним умислом невстановлені працівники органів внутрішніх справ України 21.01.2014, не пізніше 03 год. 00 хв., повідомили Особу 1, обвинувальний акт щодо якого розглядається судом, про те, що Луценко І.В. планує їхати до Олександрівської клінічної лікарні м. Києва за адресою: вул. Шовковична, 39/1, м. Київ, куди для надання медичної допомоги повинен привезти раніше невідомого учасника акції протесту».
Насправді за Ігорем Луценком стежили не «тітушки», а співробітники Департаменту оперативної служби МВС України на підставі ухвали судді Апеляційного суду міста Києва Глиняного, і саме міліціонери передали Луценка та Вербицького своїм «добровільним помічникам» для катувань. Особи цих міліціонерів — як членів екіпажів візуального спостереження, так і інших тодішніх співробітників МВС — давно встановлені, але Горбатюк разом з «адвокатами Небесної Сотні» чекали, доки в МВС (а потім у Нацполіції) сплине строк зберігання журналів реєстрації завдань на проведення НСРД і ці журнали будуть знищені.
Натомість прокурори спробували продати цю справу оточенню ексміністра внутрішніх справ Захарченка. За таку послугу представник Захарченка мав поступитися президенту Порошенку за безцінь телеканалом «112 Україна». Була навіть укладена письмова угода про закриття двох кримінальних проваджень — Горбатюк збирався закрити ще й справу про вбивство журналіста Веремія.
Однак «Адвокатську дорадчу групу» це не турбувало, оскільки захистом інтересів потерпілих вони не займалися і перебігом розслідування не цікавилися. Натомість Горбатюк підписував «громадським активістам» довідки про те, що вони відпрацювали стільки-то годин як адвокати у «справах Майдану», щоб на підставі цих довідок «громадські активісти» могли звітувати перед Міжнародним фондом «Відродження», який виплачував їм гроші. «Активісти» навіть не відреагували на те, що слідчим був проданий основний речовий доказ у справі — мікроавтобус, на якому викрадачі вивезли до лісу Луценка та Вербицького. Цей мікроавтобус вдалося повернути лише після звільнення Горбатюка з Генпрокуратури.
Ось перелік засновників «Адвокатської дорадчої групи»:
– Маселко Роман Анатолійович (нині — член Вищої ради правосуддя);
– Галабала Маркіян Васильович (нині — суддя ВАКС);
– Закревська Євгенія Олександрівна;
– Ліліченко Марина Володимирівна;
– Яценко Олександра Володимирівна;
– Попік Юлія Станіславівна;
– Сторожук Олена Сергіївна;
– Титич Віталій Миколайович;
– Черняк Олексій Анатолійович;
– Дикань Павло Олегович;
– Дейнека Вікторія Михайлівна.
Нічим, окрім розкрадання грантів і оспівування прокурорів, які торгували справами, ці люди не займалися.
З 23.09.2015 по 18.09.2018 директором цього високодохідного підприємства був Павло Дикань, з 18.09.2018 по 06.05.2026 — Євгенія Закревська. З 5 травня 2026 року псевдогромадську організацію «Адвокатська дорадча група» очолює Оксана Михайлевич.
Про те, як насправді розслідувалося кримінальне провадження за фактом викрадення Ігоря Луценка та Юрія Вербицького, понад п’ять років тому було знято документальний фільм:
Текстовий варіант (у вигляді статті) — ось за цим посиланням.
Те, що кілька злочинців, попри саботаж з боку прокурорів та «ментовських адвокатів» з «Адвокатської дорадчої групи», усе ж таки потрапили на лаву підсудних, — це виключна заслуга адвоката Любові Криган, яка представляє інтереси Ігоря Луценка, та прокурора Юлії Малашич, яка виявилася «білою вороною» у прокурорській зграї.
Що стосується директора псевдогромадської організації «Адвокатська дорадча група» (код ЄДРПОУ 40026883) Оксани Василівни Михайлевич, то вона не тільки не мала жодного стосунку до розслідування, але й не могла його мати через свою кричущу безграмотність.
Один лише приклад: під час дебатів у справі за обвинуваченням Мисливого Михайлевич попросила суд призначити обвинуваченому покарання у вигляді не 12, а 10 років позбавлення волі. Якби таке трапилося, то засуджений уже був би на волі, оскільки на нього поширюється «закон Савченко» (один день перебування в СІЗО зараховується як два дні відбування покарання), і вважається, що Мисливий з моменту затримання у серпні 2021 року вже відсидів 10 років. Але, як виявилося, адвокат Михайлевич взагалі не знала про «закон Савченко» і не була обізнана з тим, що цей закон поширюється на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за злочини, вчинені до того, як він втратив чинність.
Джерело: Grant Watch Ukraine “Стоп-паразит”
