Created with Sketch.

104 роки тому Полтавщину залило російською людською повінню

18.01.2023, 20:08
Олександр Натієв (у центрі) і Петро Болбочан (праворуч) на Полтавщині, 1919 рік
Фото: Wikipedia

18 січня 1919 року частини Армії УНР Лівобережного фронту вимушені були здати Полтаву більшовицьким окупантам. Червоні прийшли на довго...

На жаль, не допомогли навіть резерви допомоги, коли з боку Києва до Полтави вступила ударна група Січових Стрільців для контратаки, очолювана Романом Сушком, прислана зі столиці. Січові Стрільці розпочали бій проти ворога, відбивши у нього більшу частину міста й утримували її до наступного дня.

Проте сили були нерівними й Січові Стрільці мусили 19 січня розпочати відступ у напрямку на Київ. Тими ж днями через Полтаву на столицю прорвався Гайдамацький полк (командир – Омелян Волох) Армії УНР.

Він опинився в оточенні в Лозовій, де вів бої проти махновців, що наступали з півдня, і групи червоних військ (командир – Павло Дибенко), що наступали з Півночі. Дізнавшися про захоплення  Полтави більшовиками й що його полк опинився в оточенні ворожих військ, Волох посадив полк в ешелони й рушив на Полтаву.

Йому з боєм за допомогою панцерного потяга, який був у його розпорядженні і йшов попереду, вдалося крізь Полтаву пробитися на Київ. Гайдамацький полк був одним з найсильніших в Армії УНР.

Він постав із Гайдамацького коша Слобідської України, організованого у січні 1918 Симоном Петлюрою. У квітні 1918 полк був головною ударною силою у поході Слов'янської групи (командир – Володимир Сікевич) Армії УНР на визволення Донбасу.

Потім стояв там в охороні кордону. У грудні 1918 – січні 1919 років вів бої на Донбасі з військами Антона Дєнікіна, відступив звідти до Лозової, проте опинившись в оточенні, мусив її залишити.

На той час Гайдамацький полк мав у своєму складі близько 5000 багнетів піхоти, дивізіон кінноти й 14 гармат. Полк на Донбасі розрісся коштом добровольців з Краматорська, Дружківки й Костянтинівки, тобто з металургів і шахтарів.

Так до його лав потрапив майбутній поет Володимир Сосюра. Але сам командир полку Волох стане згодом на шлях зрад, але про це якось іншим разом...

ДЖЕРЕЛО

Читайте також
2 липня 1951 року радянська газета «Правда» засудила вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну».
Історія
Річниця проголошення відновлення Української держави
Історія
28 червня — день пам’яті, боротьби і відповідальності
Історія
З редакції в ізолятор: журналістика по-донецьки
Політика
«Десантники не помирають, вони йдуть у небо»: до роковин збиття Іл-76
Війна
Закон про розстріл за втечу: як СРСР закрив кордони у 1935 році
Історія