110 років тривають дослідження найбільшого скіфського городища Європи на Полтавщині
У 2016-му виповнюється 110 років з початку археологічних досліджень Більського городища неподалік Котельви. Цікавість дослідників до цієї пам’ятки обґрунтовується її надзвичайними розмірами та нетиповими знахідками.
Більське городище – найбільше за площею (близько 5 тис. га!, із них 37 км валів) укріплене поселення скіфського часу на території Європи. Іншою його особливістю є унікальні знахідки античної кераміки. Останній факт, поруч з географічним розташуванням пам’ятки, дав дослідникам підстави вважати його древнім Гелоном – еллінським за походженням містом, що описується в «Історії» Геродота:
«Будіни – велике і численне плем’я і всі вони мають зовсім блакитні очі і руде волосся. В їхній країні побудовано дерев’яне місто, що називається Гелон. Кожна частина його муру має завдовжки тридцять стадій, а мур високий і дерев’яний. І житла в них дерев’яні, а також і святилища. Є там святилища еллінських богів, обладнані по-еллінському, із статуями і жертовниками і з внутрішніми дерев’яними храмами. Кожні три роки вони святкують діонісії і вакхічно божеволіють. Гелони – первісно елліни, що виселилися з емпоріїв і оселилися з будінами. Вони користуються то скіфською, то еллінською мовами».
Опираючись на такі свідчення «батька історії», ще в 20-х рр. ХХ ст. В. Щербаківський вперше провів паралелі між Більським городищем і Гелоном. Більш повно цю версію розвинув харківський дослідник Б. Шрамко, присвятивши дослідженню цієї пам’ятки все життя.
Торкнувшись до загадки давнього Гелона, хотілося б провести деякі паралелі з традиціями античного містобудування і матеріальної культури, враховуючи той факт, що це місто, за оповідками, заснували саме греки. До прикладу, площа античної Ольвії, яка була сучасницею Більського городища, сягає близько 55 га, що майже у сто разів менше за площу згаданого укріплення. Трохи більшим за Ольвію був Пантикапей (близько 100 га), дещо меншим – Херсонес (до 40 га). Прикметно, що антична традиція виключала будівництво таких масштабних урбаністичних структур. За просторовим розмахом Більське городище нагадує радше цілу країну, сховану глибоко у лісах.
Матеріальна культура у вигляді маси античної кераміки – амфор та парадного столового посуду – тривалий час виступала ледь не основним аргументом на користь Гелона. Однак функціонування згаданих Геродотом еллінських храмів не могло обійтися без традиційної грецької скульптури та культової кераміки, яких досі не відомо за століття розкопок.
Так чи так, Більське городище досі дивує власною унікальністю, а археологи вже сто одинадцятий рік намагаються розкрити загадку давнього Гелона та доторкнутися до історії невідомих часів, коли над землею височіли величні вали укріплень та пагорби утаємничених курганів.
Кандидат історичних наук,
Юрій Пуголовок
