7 сценаріїв завершення війни в Україні від Інязора ерзянського народу

"Велику" (за розмірами) росію, на жаль, ніяк перемогти виключно військовим шляхом, але її слід розхитати (зсередини), прискоривши розпад.

Таку думку на шпальтах вітчизняного видання "NV" виклав Верховний старійшина – Інязор – ерзянського народу і фронтовик Збройних Сил України Боляєнь Сирєсь, передає медіаагенція "Останній Бастіон".

Він переконаний, українці мають підтримати національно-визвольні рухи поневолених корінних етносів РФ і стимуляції виникнення ідеї сепарації чужих один одному регіонів.

«Це не якась нова ідея! У 1943 році українці, які не мали ілюзій щодо Московії, створили АБН  – Антибільшовицький блок народів. Сьогодні ми вже маємо досвід ерзянської громади, проєкту "Вільний Ідель-Урал", а зараз ще й "Ліги Вільних Націй". Вони діють на громадських засадах, мають досвід та переконаність в ефективності своєї справи.

Далі ми маємо допомогти визвольним рухам у створенні проєктів майбутніх держав та привабливих презентацій тих держав, зрозумілих для населення РФ. Допомогти у донесенні цих знань до поневолених народів. Це має стати пропагандою на випередження. Допомагаючи поневоленим народам розвалити імперію, українці допомагають передусім собі, створюючи основу для сталого миру та усуваючи загрозу, яка висить над Україною століттями», – зазначає Боляєнь Сирєсь.

Окремо ерзянський Інязор подає доволі прагматичні й одночасно потенційні сценарії завершення не тільки бойових дій, а й всієї російсько-української війни.

«Україна вже виграла цю війну, ще навесні 2022 року. Але не перемогла. І зараз вирішується питання: якою буде ціна перемоги?

Певно, всі ми розуміємо, що це життєво важливе питання, яке немає однієї-двох вирішальних відповідей. Тому спробу викласти 7 імовірних у зворотному переліку:

• Треба капітулювати та возз'єднатися з агресором. Адже "Рассія вєлікая страна і нам там будєт лутше". Не гнівайтеся, але таке є.
• Жадання "миру любою ціною". Ну, бо "скільки ж можна?".
• Пропозиція розвести війська по лінії фронту станом на лютий 2022 року, "а потім побачимо".
• Зосередження тільки на звільненні материкової частини України, бо "Крим все одне не повернеш".

• Звільнення всієї України. На жаль, ця перемога не усуває небезпеки. Вона є черговою передачею естафетної палички визвольних змагань наступним поколінням. Крім того: хто казав, що після цього війна завершиться?
• Знищення РФ як "державного утворення". Це є перемогою, після якої виснажена війною Україна буде "всім винна", так само як у всіх попередніх варіантах. Так, ми будемо мати найсильнішу армію в Європі, але вона теж потребує утримання. Що ми запропонуємо звільненим у запас, які звикли, – так, заслужено, – отримувати значно більші гроші, ніж у мірний час? Чую заперечення: "Нам допоможуть! План Маршалла... Рамштайн...". А якщо ні? Багато що може помінятися! Ми можемо на це сподіватися, але покладатися краще тільки на себе.
• Перемога України виключно в деколонізації РФ та створенні на її території незалежних держав за активної участі України. Ось це, на мою думку, і буде Перемогою України.

Тому що після такої перемоги – Україна стає впливовою, провідною країною від Сяну до Уралу, отже, й у всій Європі. Жодна європейська країна сьогодні не здатна претендувати на таку роль. Жодна! Тому що це історична місія України», – підсумував Боляєнь Сирєсь.

Водночас "Останній Бастіон" закликає читачів не забувати про те, що набраний російським режимом з етнічних татар добровольчий батальйон "Алга" удобрив степові чорноземи України на підступах до Вугледару.

"Останній Бастіон" не погоджується з Інязором ерзянського народу, та переконаний, що "велику росію" (за розмірами) неодмінно переможе Великий український народ.