Ачарья Канада - індійський мудрець, який створив атомну теорію 2600 років тому
Ачарья Кананда заснував філософську школу Вайшешика, де викладав свої ідеї про атом і природу Всесвіту
Хоча сьогодні розробку атомної теорії приписують Джону Дальтону, англійському хіміку та фізику, який оприлюднив її на початку 19 століття, насправді вчення про атоми було сформульовано за 2500 років до Далтона індійським мудрецем та філософом, відомим як Ачарья Кананда.
Ачарья Канада – індійський мудрець та винахідник малих частинок
Кананда народився 600 року до н.е. в Прабхас Кшетре (неподалік від Дворака) в Гуджараті, Індія.
Його справжнє ім'я було Каш'яп. Якось він здійснював паломництво в Праяг, коли побачив тисячі паломників, що всіяли вулиці квітами та рисовими зернами.
Каш'яп, зачарований маленькими частинками, почав збирати рисові зерна, розкидані по землі. Видовище було незвичайним, тому швидко зібрався натовп, щоб подивитися, як якась дивна людина підбирає зерна з вулиці.
Індійського мудреця запитали, чому він збирає зерна, яких не торкнеться навіть жебрак. Він відповів, що окремі зерна можуть здатися непотрібними, але кілька сотень зерен забезпечить їжу для людини.
Далі мудрець пояснив, що зібравши дуже багато злаків, можна нагодувати цілу сім'ю, а зрештою все людство складається з багатьох сімей.
З того часу люди стали називати його Канандою (Канадою, Канабхуком), оскільки Кан на санскриті означає "найдрібніша частка". Кананда продовжив умоглядне вивчення невидимого світу та концептуалізацією ідеї найдрібнішої частки. Він почав записувати свої ідеї та навчати їм інших. Тому до його імені ще додалося звання Ачарья (що означає "вчитель"), і його почали звати Ачарья Кананда - "вчитель малих частинок".
Уявлення Кананди про Ану – атом
Кананда йшов із їжею в руці, розламуючи її на дрібні шматочки, коли раптом зрозумів, що не може розділити маленькі шматочки на ще крихітні.
Після цього його осяяла ідея про частинку, яку неможливо поділити на частини. Він назвав цю неподільну матерію Парману (Parmanu) або Ану (anu – атом).
Ачарья Кананда припустив, що цю неподільну матерію не можна відчути якимось людським органом чи побачити неозброєним оком, і що якесь вроджене прагнення змушує одну парману з'єднуватися з іншою. Коли дві парману, що належать до одного класу речовин, з'єднувалися, виходила двінука (бінарна молекула). Ця двінука мала властивості, аналогічні двом батьківським парману.
Кананда припустив, що різні комбінації парману призводять до утворення різних типів речовин. Він також висунув ідею про те, що атоми можуть комбінуватись різними способами, викликаючи хімічні зміни під дією інших факторів, таких як тепло, наприклад. Як приклади цього явища він навів почорніння глиняного горщика і дозрівання плодів.
Ачарья Кананда заснував філософську школу Вайшешика, де викладав свої ідеї про атом і природу Всесвіту. Він написав книгу про свої дослідження під назвою "Вайшешика Даршан" і став відомим як "батько атомної теорії".
Батько атомної теорії чи прихильник спекулятивної метафізики?
А проте, С. К. Аруна Мурті, викладач філософії з Індійського інституту наукової освіти та досліджень, заперечив, що еквівалентність доктрини ану Кананди з сучасною атомною теорією науки "обурливо дивна, і його книга "Вайшешик Даршан" не гідна заслуг науки". Мурті наполягає, що доктрина ану беззастережно належить до категорії метафізики.
Школа Вайшешика стверджувала, що у Всесвіті існує сім категорій: Драв'я (матерія), Гуна (якість), Карма (дія), Саманья (загальний вигляд), Вішеша (унікальна ознака), Самава (невід'ємна частина цілого) та Абхава (небуття). Тим часом, Драв'я (матерія) поділялася ще на дев'ять категорій: Притхві (земля), Джала (вода), Теджа (світло), Вааю (газ), Аакааса (ефір), Діка (напрямок / просторовий вимір), Каала (час) , Манас (розум) та Атма (Душа).
Якщо вже на те пішло, то на Заході атомізм виник у 5 столітті до н.е. завдяки давнім грекам Левкіппу і Демокриту. Хоча їхня філософія не вважається “науковою”. Чи справила індійська культура вплив на еллінів, чи навпаки, чи обидві ці філософії розвивалися незалежно – питання спірне.
Тому офіційно Джон Дальтон (1766-1844) є засновником атомної теорії, яке теорія – “першої наукової теорією атомів”, заснованої на емпіричних даних. Хоча концепції, які він використовував, були фактично засновані на роботах інших учених, він зміг об'єднати їх у струнку теорію, яка піддавалася виміру та перевірці. І головне - всі його висновки були зроблені в процесі аналізу та експериментів.
“Кожен предмет творіння складається з атомів, які, своєю чергою, з'єднуються друг з одним, утворюючи молекули”, – говорив Кананда.
Його вчення про атоми було абстрактним і зануреним у філософію, оскільки це була умоглядна теза, заснована на логіці, а не на експериментах.
Проте його теорії були блискучими образними поясненнями фізичної структури світу і значною мірою передбачили відкриття сучасної фізики.
