«Акули» кремлівського впливу в Україні: Льовочкін vs Медведчук

Хто сильніший в українській політиці, кум Путіна чи кум Кучми?

Попри всю загрозливу зовнішню оболонку, навряд чи Медведчук може вважатися найбільш впливовим політиком проросійського табору. Втім, його бажання бути гегемоном і виглядати загрозливо і призводить до того, що часто "першим" виглядає саме він.

Однак є і значно цікавіші фігури. Зокрема, колишній очільник АП Януковича, заступник Литвина, помічник і, за деякими даними, кум Кучми Сергій Льовочкін. Його образ зовсім не такий, як у Медведчука — він завжди прагне залишатися "другим номером", і саме це зумовлює той факт, що малюють карикатури й спалюють опудала не його, а Медведчука.

Чим особливо цікавий Льовочкін — так це його пристрасть до "проєвропейських сил". Свого часу він вів до Ради свій проєкт "Команда озимого покоління", який може вважатися першим ідейним попередником нинішніх антикорупціонерів. Його ж людина Каськів свого часу був у лідерах партії "Пора", а потім "на диво" став регіоналом, коли Льовочкін осів на Банковій.

Іншою дивною метаморфозою було призначення ексжурналістки "Української правди" Дарки Чепак прессекретарем Януковича в Адміністрації Льовочкіна. Вже згодом Льовочкін її влаштував у свій же аналітичний центр "Нова Україна".

Утім, були в "Українській правді" й інші цікаві кадри. Сергій Лещенко, до прикладу чималу частину своїх "бомбових" інсайдів зробив на питаннях Росукренерго, Фірташа та інших представників орбіти Льовочкіна. Дивним чином, він так само став джерелом інформації про "Віденський консенсус" Порошенка — його договір навесні 2014 року у Відні з Фірташем і Льовочкіним та Кличком щодо взяття владий взаємопідтримку.

Більш цікаве ще інше: Лещенко, який оприлюднив амбарну книгу Партії регіонів і призвів до міжнародного скандалу мабуть мав якусь особливу вдачу перетинатися з інтересами і людьми Льовочкіна. Бо це ж сам Льовочкін і платив Манафорту в чорну за його послуги, і це цілком може пояснити звідки у Лещенка ця книга взялася.

Між іншим, у 2013 році Євген Кисельов обмовився, що Найєм і Лещенко товаришують з російським політтехнологом і координатором інфополітики на каналі Льовочкіна "Інтер" Ігорем Шуваловим. Що ж, буває і таке.

А, і до речі, той же Льовочкін — політичний соратник і технолог Литвина, його "другий номер", і це саме Литвин взяв його на роботу до Кучми в адміністрацію. А Литвин — сват усім відомого Деркача.

І моє улюблене. Проєкт "Нові лідери" на ICTV, 2019 рік. Ведучий — Сергій Притула, у кадрі Вакарчук і ще купа людей які надалі візьмуть участь у партії "Голос". Зчиняється скандал, виявляється хтось посадив у журі людину Льовочкіна — Андрія Єрмолаєва, який і був головою аналітичного центру "Нова Україна" де працевлаштували Дарку Чепак і інших відставних льовочкінців.

Звісно, його потім зам'яли, але питання, невже антикорупціонери і дітки Пінчука не знали, кого садять в журі? Звісно знали, просто думали, що вже трохи підзабулося. Та і Пінчук — давній соратник Льовочкіна, а не чужа йому людина.

При цьому усьому, одна і та ж людина знаходиться на плаву вже двадцять років. Завжди стоїть десь неподалік скандалів України зі США — то з кольчугами, то з Лещенком, то тепер з Деркачем. А в цей час наші браві журналісти продовжують думати, новий прем'єр-міністр чи заступник генпрокурора — ставленик демократів чи республіканців?

А ситуація, як завжди, проста як дві копійки. Просто треба трохи часу.