Created with Sketch.

Археологічні розвідки Тараса Шевченка на Полтавщині

09.03.2024, 11:15

З нагоди 210-ї річниці від Дня народження славетного українського поета, письменника, митця і пророка нації.

Мало кому відомо, але значний внесок у дослідження археологічної спадщини Полтавщини, був здійснений Великим Кобзарем Тарасом Шевченком (1814-1861). У своїх подорожах нашим краєм (1843, 1845-1846 і 1859), він здійснював замальовки та описи пам'яток, збирав відомості про кургани й урочища, давні перекази та легенди про них, оглядав монументальні пам'ятки та старі будівлі, робив замальовки "эскизов на счет их формы и величины".

Тарас Шевченко залишив нам свідчення та згадки про старожитності у багатьох своїх творах, листуванні, малюнках, серед яких основними є: "Археологічні нотатки", "Щоденник", повісті "Близнецы", "Варнак", "Княгиня", "Музыкант", "Наймичка", "Прогулка с удовольствием и не без морали", поемах і віршах. Варто наголосити, що ці згадки були не звичайною даниною "місцевому колориту", властивому літературі доби романтизму, а свідченням глибокого знання і поваги поета до культури та історії свого народу.

Попри те, що Тарас Шевченко розумів археологію досить широко, він лишив нащадкам досить докладні описи та зображення пам'яток минулого. Одними з чисельних археологічних об'єктів, що привертали його увагу, були кургани, які він, за давньою народною традицією, називав могилами.

Пов'язуючи кургани, з історією запорізького козацтва, він вважав їх свідками героїчної боротьби українського народу за свободу і незалежність. Причетність курганів до козацької епохи зазначалася Шевченком у таких творах як "Іван Підкова", "Гайдамаки", "За байраком байрак", "До Основ'яненка" та інші.

І все це, своєю чергою призвело до негативного ставлення раннього Шевченка до їх розкопок. Зокрема це проявилося гнівними строками: «І могили мої милі / Москаль розриває ...», а далі: «Чого вони там шукали? / Що там схоронили...», з "Розритої могили", в яких відображене суто негативне ставлення поета до досліджень давніх могил як до недоторканих народних святинь.

Деякі з курганів, зокрема, між Миргородом, Устивицею, Великими Сорочинцями та Великою Багачкою славетний пророк нації називає "сторожовими", слідуючи традиційному уявленню про козацьку оборону від нападників у межах своїх земель. Неодноразово Тарас Шевченко згадує та описує майдани (рештки селітряного виробництва), які називає, то "розритими" курганами, то укріпленнями.

З роками, він дещо змінює свої ставлення до курганів, відходячи від не сприйняття їх вивчення, розуміючи, що вони насипані задовго до козацьких часів. Цьому сприяла його участь у розкопках Переп'ятихи, Перп'ята і знайомство з результатами інших досліджень.

Крім зазначених пам'яток, Тарас Шевченко зафіксував наявність стародавніх валів в околицях Переяслава й укріплень Української лінії на Орелі. А також: слідів давньоруської та пізньосередньовічної фортифікації в Лубнах, Переяславі та Лукім'ї, давніх цегляних споруд від ординського мавзолею у Веселому Подолі.

На малюнках, що мають особливу документальну цінність, Тарас Шевченко зобразив не тільки виразні архітектурні ансамблі, краєвиди та елементи історичного ландшафту, а й рештки козацьких укріплень у Решетилівці, оборонних споруд полкової фортеці в Полтаві, половецьких "кам'яних баб" зі складу святилища в Шедієвому на Орелі.

Подвижницька діяльність Великого Кобзаря на археологічній ниві спричинила зацікавлення до вивчення найдавнішої історії та його полтавських друзів. Це, зокрема:

Діяльність Шевченка була перервана арештом 1847 роком і довготривалим перебуванням на засланні. Однак і там, він не полишав цікавитися пам'ятками старовини, замальовуючи останні.

Тарас Григорович брав участь у дослідженнях експедиції К.М. Бера у Казахстані, зустрічався у Новопетровському укріпленні з П.П. Семеновим-Тяншанським. Так чи інакше, але його плідний внесок у вивчення і популяризацію старожитностей нашого краю і досі вражає.

Відлучений від науки, поет використовував свої знання у літературі. Утім яскравий образ шукача пам’яток сивої давнини міцно закріпився за Тарасом Шевченком у народних переказах і розповідях про нього.

Його праці склали те важливе підґрунтя для становлення місцевих археологічних осередків, та поставили ім'я Тараса Шевченка у ряд культурних і наукових діячів. Усі вони, осяяні Шевченковою постаттю, сприяли розвитку національної історичної науки.

Читайте також
22 липня завершилася битва за Броди
Історія
Козаки «другого сорту», або степові ландскнехти України
Історія
Пам'яті Сергія Саломатіна
Війна
В одному із сіл Лубенського району відкрили Алею Героїв України
Полтава
150-річчя з дня народження самостійника Шемета відзначили у Лубнах
Полтава
Трояндова алея на честь полеглих захисників України постала у Карлівці
Полтава