Астрономи вперше спостерігали радіаційний пояс за межами Сонячної системи

Глобальне магнітне поле може вловлювати космічні частинки та накопичувати їх навколо планети.

Такий радіаційний пояс є у Землі та Юпітера, а нещодавно його вдалося помітити і за межами Сонячної системи, далекого коричневого карлика, причому виключно потужний.

Якщо небесне тіло оточене магнітним полем, то його зовнішніх областях накопичується безліч заряджених частинок, утворюючи радіаційний пояс.

У Землі він називається поясом Ван Аллена і включає два шари, розташовані на висотах близько 4000 і 17 000 кілометрів.

При цьому джерела частинок, що їх наповнюють, можуть бути різними. Наприклад, пояс Ван Аллена отримує їх здебільшого від Сонця, а юпітеріанський — із частинок, які викидають вулкани Іо, супутника цієї планети.

Радіаційними поясами повинні володіти й тіла, що знаходяться за межами Сонячної системи — важливо лише, щоб вони мали глобальне магнітне поле і відповідне джерело заряджених частинок.

Підтвердити це зуміли астрономи з Каліфорнійського університету в Санта-Крузі, які вперше виявили такий пояс поблизу об'єкта LSR J1835+3259, розташованого на відстані близько 18,5 світлового року. Статтю Мелоді Као (Melodie Kao) та її колег опубліковано в журналі Nature.

SR J1835+3259 – ультрахолодний коричневий карлик, що займає проміжне положення між планетами-гігантами та повноцінними зірками.

Його радіус приблизно вдвічі більший, ніж у Юпітера, а маса — у 55 разів більша. Ще в 2015 році на LSR J1835+3259 помітили найпотужніші полярні сяйва, які свідчать про наявність у нього магнітного поля, що активно взаємодіє з потоками космічних частинок.

Це підтвердили і наступні спостереження, тому у пошуках радіаційних поясів Мелоді Као та її співавтори придивилися саме до LSR J1835+3259.