Дослідження виявило, що відбувається у мозку, коли людина втрачає увагу
Короткочасні втрати уваги є розповсюдженою проблемою для людей, які страждають від недостатнього сну.
The Guardian розповідає, що фахівці з’ясували, що відбувається у мозку людини, коли вона втрачає увагу.
Короткочасні втрати уваги є розповсюдженою проблемою для людей, які страждають від недостатнього сну. Однак те, що відбувається в такий момент у мозку, було важко визначити.
Тепер вчені пролили світло на цей процес та з’ясували, що втрата концентрації – це щось більше, аніж здається на перший погляд. Короткотривала втрата уваги співпадає з хвилею відтоку рідини з мозку, яка повертається після відновлення уваги.“У той момент, коли увага людини слабшає, ця хвиля рідини починає пульсувати. Справа не лише у тому, що ваші нейрони не звертають увагу на світ, але і водночас відбувається значна зміна у складі рідини у мозку”, – зауважила докторка Лора Льюіс, старша авторка дослідження у Массачусетському технологічному інституті у Бостоні.
Льюіс та її колега доктор Цзинонг Ян досліджували роботу мозку, який страждає через недостатній сон, щоб зрозуміти види порушень уваги, які призводять до аварій у сонних водіїв.У межах дослідження 26 добровольців по черзі надягали ЕЕГ-шапку, лежачи в апараті фМРТ. Це дало змогу вченим відстежити електричну активність мозку та фізіологічні зміни під час тестів, в яких добровольцям потрібно було якомога швидше реагувати на звуковий сигнал чи на те, як перехрестя на екрані перетворюється у квадрат.Кожен доброволець проходив сканування після спокійного нічного сну і після ночі без сну під наглядом фахівців у лабораторії. Люди, які не спали, показали гірші результати, реагуючи повільніше чи не реагуючи взагалі.
Провали в увазі супроводжувались разючими змінами. Сканування виявило хвилю спинномозкової рідини, яку викидало з мозку через кілька секунд після втрати уваги. Вона поверталась приблизно через секунду, після повернення уваги.Такі хвилі зазвичай відбуваються під глибокого сну, і, як вважається, допомагають мозку виводити продукти метаболізму, який накопичується протягом дня.Інші вимірювання показали, що зіниці людей звужувались близько за 12 секунд до виходу рідини з мозку і повертались до норми після цього. Дихання та частота серцевих скорочень також сповільнювались.
Хоча залишається ще чимало питань, ці збої, найімовірніше, відбуваються, коли мозок намагається поєднати нормальну когнітивну діяльність з необхідними функціями, які зазвичай відбуваються під час сну.“Цеваш мозок намагається відпочити”, – сказав Ян.Професор Білл Візден, директор Британського інституту досліджень деменції при Імперському коледжі Лондона, заявив, що дослідження виявило глибокі зміни, які можуть спричинити депривацію сну в мозку.“Неясно, чи є ці зміни в циркуляції мозкової рідини, викликані депривацією сну, корисними і захисними або шкідливими і патологічними”, – сказав він.Докторка Ріа Кодосакі, нейробіологиня з Університетського коледжу Лондона, сказала, що зміни, мабуть, є “структурованими біологічними подіями, які дуже схожі на початок сну, а провали в увазі не пасивні, а організовані, щоб по суті дати мозку невеликий відпочинок”.“Як не парадоксально, ці небезпечні провали можуть бути способом мозку захистити себе. Подайте їх як вимушені зупинки: мозок тимчасово відволікається від зовнішнього світу, щоб виконати важливі побутові завдання”, – сказала вона.
Дослідження Інституту соціальних досліджень Мічиганського університету показало, що понад 20% американців віком від 18 до 35 років вживають канабіс або алкоголь, щоб легше заснути.
Цікаві факти про мозок людини
1. Мозок не відчуває біль. Ви коли-небудь замислювалися, як нейрохірурги проводять операції на мозку без наркозу? Просто в мозку немає больових рецепторів. Зате вони є в мозкових оболонках і кровоносних судинах. Тому, коли ми відчуваємо головний біль, болить зовсім не сам мозок, а навколишні його тканини.
2. Мозок працює активніше, коли ми спимо. Працюючи, мозок створює електричні поля, які можна виміряти на поверхні шкіри голови за допомогою методу електроенцефалографії (ЕЕГ). Нам здається, що під час сну мозок вимкнений, але насправді він працює навіть активніше, ніж вдень. У період неспання він виробляє альфа- і бета-хвилі, а під час сну, особливо на його початкових стадіях, тета-хвилі. Їх амплітуда більше, ніж у інших хвиль.
3. Клітини мозку – це не тільки нейрони. На один нейрон припадає близько десяти гліальних клітин. Вони забезпечують нейронам доступ поживних речовин і кисню, відокремлюють нейрони один від одного, беруть участь в метаболічних процесах і передачі нервових імпульсів.
4. Закоханість можна побачити на фМРТ-знімках. Хтось вважає, що закоханість – це просто концепція, але фМРТ-знімки мозку доводять зворотне. У людей в цьому стані активні області мозку, пов’язані з задоволенням. На знімках видно, як «загоряються» місця, в яких присутня дофамін – нейромедіатор, що викликає приємні відчуття.
5. Мозок виробляє достатньо електрики, щоб спалахнула невелика лампочка. За даними вчених зі Стенфордського університету, роботу з процесором, яке можна порівняти за інтелектом з людським мозком, для повноцінної роботи знадобляться щонайменше 10 мегават електрики. А наші нейрони протягом дня самі виробляють достатньо енергії, щоб запалити електричну лампочку. Крім того, мозок працює набагато швидше найрозумніших комп’ютерів.
6. Мозок на 60% складається з жирів. Мозок – орган, в якому міститься найбільше жирів. Тому для його здоров’я так необхідна дієта, багата корисними жирами (омега-3 і омега-6). Вони зміцнюють стінки мозкових клітин, а також переносять і зберігають жиророзчинні вітаміни. Крім того, жири знижують запалення і допомагають правильно працювати імунній системі.
7. Нервовим клітинам для виживання необхідні кисень і глюкоза. Ці дві речовини необхідні для функціонування і виживання людського мозку. Якщо він протягом 3-5 хвилин не отримує достатньо кисню або глюкози, в ньому відбуваються незворотні порушення. Цікаво, що смерть практично ніколи не буває миттєвою. Навіть якщо людину обезголовили, мозок не гине ще протягом кількох хвилин, поки в його клітинах є кисень і глюкоза.
8. Об’єм пам’яті мозку практично не обмежений. Неможливо знати занадто багато або отримати стільки нової інформації, що її більше нікуди розміщувати (хоча саме так і здається після довгих нарад). У нашому мозку, на відміну від комп’ютерів і телефонів, місце ніколи не закінчується. Хоча, наприклад, недосип може негативно позначитися на здатності запам’ятовувати дані.
9. На мозок, як і на м’язи, поширюється правило “Використовуй або втратиш”. Ми можемо розширити свій когнітивний резерв, або вроджену здатність мозку відновлюватися, за допомогою різних видів навчання та нових вражень. Було доведено, що люди з більш розвиненим когнітивним резервом краще справляються з несподіванками. Але якщо мозок не використовувати, цей резерв буде скорочуватися.
10. Короткотривалої пам’яті вистачає на 20-30 секунд. Ви коли-небудь замислювалися, чому після того, як ми ненадовго відволіклися, ми забуваємо, що хотіли сказати? Це пов’язано зі здатністю мозку утримувати в пам’яті невеликі обсяги інформації. Він зберігає її для швидкого доступу, але всього лише протягом 20-30 секунд. Числа, наприклад, утримуються в пам’яті в середньому 7,3 секунди, а букви – 9,3.
