Науковці вивчили геноми людей, які жили на території середньовічного Аварського каґанату часів його розквіту. Вперше складено їхні родоводи.
Про результати свого приголомшливого дослідження команда угорських генетиків та істориків повідомила на шпальтах міжнародного видання Nature. Вони вивчили ДНК 424 людей, які постійно мешкали від народження в аварській державі у межах Паннонської рівнини.
Зразки зібрали на чотирьох цвинтарях періоду 570-800 років і всі вони знаходяться на території сучасної Угорщини. Виявилося, генетичні профілі різних аварських громад різняться так само, як їхні похоронні традиції:
Хоча походження предків у населення Аварського каґанату було різним, шлюбні традиції, схоже, відрізнялися разючою сталістю. Генетики та історики навели переконливі докази жорсткої патрилінійної системи, в якій діти належать до родини батька, а родовід простежується від батька до сина.
«Генетичний зв'язок між громадами в такій системі підтримують жінки, коли виходять заміж за іншого представника. Ми виявили безліч людей із кількома репродуктивними партнерами. Пояснення можуть бути різними: полігамія (наявність кількох шлюбних партнерів), серійні моногамні шлюби (шлюби після розлучення чи смерті партнера) та позашлюбні зв'язки. Ми схиляємося до першої версії — швидше за все, авари практикували багатоженство. Про це свідчить те, що деякі чоловіки мали кілька дружин приблизно одного віку», — пояснюють науковці.
Держава аварів постала у Паннонії після винищення ними ґерманського племені ґепідів у 567 році, чому неабияк зраділи у Візантії. Константинополь посприяв прибулим Євразійським степом зі Сходу кочовикам, плативши золотом і сріблом за охорону своїх північних кордонів проти набігів інших племінних союзів, зокрема антів, венедів та булгар.
Між тим, як уже раніше сповіщала медіаагенція «Останній Бастіон», у Румунії знайшли ймовірну могилу гунського вождя Аттили. Це сталося під час масштабного будівництва нового автошляху між містами Плоєшті та Бузеу неподалік Бухаресту.