Базар класичного популіста на зеленій галявині

Не варто стригти нас усіх під один гребінець – кожен з прес-конференції блазня Зе за підсумками річного перебування у відрядженні до трону поніс щось своє. Слугам пролонгували запаморочення, у притомних зміцніло переконання щодо несумісності кухарок і влади.

Як на нас, три години бенефісу дають підстави зробити щонайменше два висновки щодо внутрішнього світу трансформованого клоуна: в усіх фіасках слуг винен клятий Порошенко і доведеться залишатися на другий термін – народ не переживе ісходу.

До цих наріжних умовиводів додаємо декілька дотичних до річниці моралей:

-         хто принесе гроші до країни, чиє Зе!всьо не змогло мобілізувати свою чиновну тимчасовість на забезпечення народних мас копієчними масками?;

-         чи стане хтось поважати Конституцію, якщо сам гарант плює на закони, під час карантину без маски вертячись на помості і вибігаючи у натовпі на приспічену перерву? (Щоправда, була переконливо доведена разюча  «фізіологічна відмінність» © від Порошенка);

-         де у Пересопницькому Євангелії написано, що не суд, а міністр внутрішніх справ св. Аваков головою відповідає за обвинувальний вирок у зшитій білими нитками справі про вбивство Павла Шеремета? А Сам любитель софітів і всенародного лав, котрий освятив недолуге превентивне судилище Своєю Присутністю, ні при чім?;

-         є межа лицемірству посадовцю, що обсадив себе і Банкову прилипалами, а не бачить кумівства в призначенні бізнесмена-соціального туриста-лейтенанта-юриста Кварталу-95, вихідця зі спільних криворізьких під'їзду і школи Івана Баканова головою Служби безпеки України?;

-         підозри щодо причин тримати біля себе недоразумендель практично вичерпані – командувати сушінням табуретки феном після дощику під зелені сідниці може лише дуже близька маркітантка;

-         кадровий голод і жалюгідна безпорадність команди продюсерів і самого Зе таки втілять сюжет анекдоту у життя: «Киянине, не виходь з під'їзду – станеш міністром», Роман Кравець з Української правди ледве не став заступником Єрмака прямо в ході прес-конференції, та все ж найвеличнішому кеби не стачило визнати очевидне – нормальні люди не йдуть у твою трупу, бо це образливо! 

А як щиро пацан на галявині намагався пробити на сльозу циніків «пера і Codak'а»! Глибока печаль в оповідці Зе про його душевні муки під час спроб об'єднатися з сім'єю у далекому Омані, де немає ні посла, ні пляжу, змусила заціпеніти навіть такого безсовісного вовка прикладної журналістики як пан Гордон – загартований в безстрашних дискусіях з бандитським ватажком Гіркіним і воцерковленою у Миколу Другого Няш-Мяшею тут скам'янів, ніби пам'ятник джинсі, вільній від усього на світі.   

Народе, котрий все ще сорока відсотками на боці бубочки, приходь до тями. Твоя деградація і нашу країну загубить.