А ви знали, що у природі існують дерева, які викачують енергію? Тоді влаштовуйтеся зручніше, аби дізнатися більше...
Коли фахівець із роботи на детекторі брехні Клайв Бакстер уперше розшифрував результати своїх експериментів із листям дерев, майже як Архімед 2,5 тисячі років тому ошалів. Чоловік вибіг на вулицю із радісним криком: «Рослини можуть думати!».
І, як виявилося, не тільки думати, а й читати думки, вловлювати емоції, найдрібніші перепади настрою і навіть відрізняти справжні наміри від імітацій. Тобто, коли Бакстер справді збирався піднести запалений сірник до аркуша, самописець поліграфа злітав до стелі.
Натомість коли ж він тільки вдавав, що запалює сірник, – рослина реагувала спокійно. Скептики скажуть, що це – марення душевнохворого; але не поспішайте з висновками.
Ким тільки не називали дослідника: від божевільного до лжевченого... Проте він має здоровий глузд і лишився при своїх аргументованих висновках.
Усе почалося у 1962 році й відтоді науковці з'ясували безліч феноменальних фактів про рослини. Виявляється, flora має пам'ять, вміє спілкуватися поміж собою, попереджає родичів про небезпеку, а ще здатна співчувати всьому живому.
Так, біль, завданий навіть маленькій креветці, викликає у них негайну негативну реакцію. Фоґелеві дослідження, висновки мікробіолога Кларенса Раяна та багатьох інших не залишили сумнівів у тому, – рослини мислять і спілкуються!
Крім того дерева можуть допомогти людині зарядитися або скинути негативну енергію. Академік Единбурзького університету Тоні Труевас взагалі вважає, що рослини поглинають інформацію і переробляють її на майже такому ж складному рівні, що й мозок людини чи тварин (тобто, мають своєрідну форму інтелекту – прим. ред.).
«Вже сам факт того, що на їхню частку припадає до 99% всієї земної біомаси, говорить про те, що рослини набагато краще за інших живих істот вміють домовлятися з природою», – вважає пан Труевас. Свої міркування він підкріплює цілою купою польових досліджень.
Далі – більше: професор Ванкуверського університету Сьюзен Сімард узагалі виявила існування серед дерев... соціальних мереж! Мовляв, цей "лісовий інтернет" набагато надійніший за людський, бо не залежить ні від яких санкцій, з його допомогою різні рослини активно обмінюються між собою інформацією і допомагають один одному.
Виявляється, у лісі незліченна мережа контактів поєднує дерева в єдиний живий організм, майже як священне дерево з блокбастера Девіда Кемерона "Аватар". Аби переконатися в цьому, професор Сімард провела у 1997 році серію дослідів із радіоактивними ізотопами вуглецю та з'ясувала, – симбіоз грибниць і коріння дерев є аналогами нейронних мереж у мозку людини.
Адже щось подібне понад 200 років тому припустив ще Чарльз Дарвін, який, до речі, ніколи не говорив про те, що людина походить від мавпи. Здивовані? Честь цього сумнівного твердження належить одному з ідеологів соціалізму – Фрідриху Енґельсу.
Так чи інакше, але до початку 2000-х років науковці нарешті визнали те, про що наші предки знали тисячоліття тому: у дерев, як і у всього живого, є душа. А відтак, вони мислять, співчувають, відчувають емоції та, найголовніше, з ними можна спілкуватися.
Дерева мають невичерпний запас життєвої енергії, потужної сили для зцілення. Це найбільші та духовні рослини на землі й по суті, вони перебувають у безперервній медитації, бо тонка енергія – це їхня природна мова.
Ось, чому більшість дерев – довгожителі; деякі з них існують на Землі понад 2-3 тисячоліття і рекордсменами (наприклад, ялина віком понад 9000 років за офіційною хронологією! – прим. ред.). Тобто, це живі зберігачі пам'яті про минуле нашої планети.
Окремо "Останній Бастіон" нагадує читачам, що на території південноамериканської країни Еквадор ростуть дерева, які проходять 20 метрів на рік.