Боротьба з контрабандою від Гройсмана-Луценка – чергова політична акція перед виборами?

Напередодні парламентських та президентських виборів, проваливши боротьбу з бурштиновою мафією та топ-корупцією, прем’єр-міністр Гройсман спільно з генеральним прокурором Луценком оголосили «хрестовий похід» на контрабанду.

Чиновники наввипередки пропонують «геніальні» рішення, за допомогою яких, на їхню думку, можна назавжди покінчити з незаконним переміщенням товарів: прем’єр доручив міністру МВС розмістити на митних пунктах правоохоронців, а генпрокурор пішов ще далі – пропонує саджати контрабандистів. При тому, за словами Гройсмана, така непримиренна боротьба вже дала плоди: вдалось поповнити держбюджет аж на 70 мільярдів гривень.

Хоча, як згодом з’ясувалось, ця цифра висмоктана з пальця. Фактичний дохід держави виявився у 714 разів меншим від урядових фантазій – всього 98 млн грн.

Чим закінчиться та до чого призведе боротьба Гройсмана-Луценка з контрабандою?

Про це запитали у адвоката, екс-слідчого Генпрокуратури Сергія Войченка, екс-міністра економіки України Володимира Ланового та політолога Тараса Загороднього.

«Поліція знатиме, хто більше краде, і вимагатиме свою частку»

Криміналізація контрабанди та поліцейські на митниці переможуть проблему із незаконним переміщенням товарів через кордон?

Володимир Лановий:

Я не розумію цієї ініціативи Гройсмана – щоб на митниці стояли поліцейські. На кордоні немає збройних нападів. Ще один каральний орган із сумнівною репутацією там точно зайвий. Це аж ніяк не переможе контрабанду, адже це явище породжує ще більшу корупцію. Риба, як відомо, гниє з голови. Не секрет, що у Києві в Адміністрації Президента постійно чекають на данину з місць, зокрема – із митниць. Це змушує низи шукати гроші. Відтак ініціатива нагадує радше переділ сфер впливу чи збір данини перед виборами.

Тарас Загородній:

Якщо на митних пунктах буде присутній правоохоронець, він створюватиме додаткові корупційні ризики. Тобто цей поліцейський знатиме, хто більше краде, і вимагатиме свою частку.

Сергій Войченко:

У нас уже боролися з бурштином. Обіцяли, що незаконного видобутку не буде вже у 2015 році. Тепер взялися за контрабанду. Раніше дійсно була кримінальна відповідальність за контрабанду. Але у 2012 році була посилена адміністративна відповідальність і внесені зміни у законодавство щодо гуманізації відповідальності у сфері порушення господарської діяльності.

Я як адвокат не згоден із Луценком щодо того, що потрібно повертати кримінальну відповідальність за контрабанду. Незаконне переміщення товарів – це економічний злочин. Наразі у нас за це передбачений штраф з конфіскацією. Тобто, якщо людина везе на власному автомобілі 500 пачок цигарок і 300 пляшок горілки вартістю 5 тисяч доларів, то митники в разі виявлення цього вилучають автомобіль, весь товар і штрафують. Це достатня відповідальність, якщо ні – можна штрафи збільшити.

Складається враження, що в Україні перед виборами кожен шукає можливість, де заробити. Зараз ми розуміємо, що Міністерство внутрішніх справ – це одне відомство, а митниця – це інше. Формування системи стримувань і противаг передбачає, що ці два відомства або між собою посваряться, або домовлятимуться і ділитимуться незаконними прибутками.

Якщо розібратися, то Державна прикордонна служба у нас в підпорядкуванні МВС, митниця – ДФС. З контрабандою у нас бореться ще і СБУ – дуже унікальна структура, бо у питаннях, пов’язаних з контрабандою та ввезенням на територію України товарів, може раптово з’явитися національний інтерес. Фактично на «ринку» контрабанди три гравці – МВС, ДФС та СБУ, з якими треба буде домовитися.

«Кримінальну відповідальність за контрабанду хочуть ввести, щоб мати додаткові методи тиску на бізнес»

Для чого тоді запроваджують кримінальну відповідальність?

Сергій Войченко: - Кримінальну відповідальність хочуть ввести, щоб отримати додаткові методи впливу в передвиборчому процесі: одним із способів пошуку інвесторів для виборів є використання адмінресурсу для отримання голосів та фінансування своєї кампанії.

Поясню, як це відбувається: є фірма, яка займається експортно-імпортними операціями. До неї приходить оперуповноважений і пише рапорт, що його агент в приватній розмові повідомив, що керівництво цієї фірми займається контрабандою. З власного досвіду кажу: він може написати таку поему, що всі плакатимуть. Зараз без кримінальної відповідальності за контрабанду цей папірець просто викинуть. А якщо відповідальність за контрабанду буде криміналізовано, то на основі цього папірчика зареєструють кримінальне провадження по факту і почнеться пресування фірм. І тут найцікавіше: опер не має права називати свого інформатора, і якщо ця інформація на писульці не підтвердиться, то цьому горе-оперуповноваженому нічого не буде за наклеп. А фірма матиме збитки.

Як адвокат, який захищає бізнес, дуже чітко усвідомлюю, чим це закінчиться. Немає прозорого механізму захисту бізнесу, немає гарантій від зловживань поліції та СБУ. Я можу лише поспівчувати українським бізнесменам та констатувати, що у мене та моїх колег додасться багато роботи.

Як зараз в Україну ввозиться контрабанда?

Сергій Войченко: - Є кілька видів контрабанди. На території Західної України є величезний кордон, через який місцеві мешканці переправляють різноманітні товари. Це побутова контрабанда.

Серйозніша контрабанда пов’язана із ввезенням в Україну великих партій товарів під різними кодами без розмитнення або із розмитненням за заниженою митною вартістю. Це коли під виглядом секонд-хенду чи китайського одягу в Україну завозять дорогі брендові речі. Питання такої масштабної контрабанди значно серйозніше.

Тарас Загородній: - Найпоширеніші схеми контрабанди – це підміни КВЕДів. Тобто по документах везуть товари низької вартості, а насправді – це брендові речі. Так у нашу країну потрапляють ті ж iPhone та багато іншої дорогої техніки. Є ще підміна товарів вже на самій митниці.

«У 2005 році «борці з контрабандою» за тиждень могли заробити на квартиру в Києві»

До чого ж призведуть ці ініціативи Луценка-Гройсмана?

Сергій Войченко: - У нас боротьба з будь-яким явищем закінчується тиском на легального імпортера. Я думаю, ми почуємо заяви підприємців про те, що їх «пресують» на митниці. Бо якщо ви бізнесмен, який займається імпортно-експортними операціями, то до вас можуть чіплятися всі: митники, прикордонники, податківці, СБУ, Нацполіція та різні державні контролюючі служби, які перевіряють навіть правильність маркування. Відтак якась «не така» цифра чи буква є підставою завернути партію товару.

Можуть бути також сформовані так звані «летючі загони». Це коли, припустимо, вантаж пройшов процедуру митного оформлення, його пропустили. А через два кілометри його може затримати поліція і перевіряти тиждень або й більше. Адже в законодавстві не прописана ні схема роботи, ні прозорість процедури перевірок, ні повноваження Нацполіції при перевірці контрабанди. У 2005 році вже таке було: спецпідрозділ «Кобра» налітав на прикордонні області і перевіряв правильність оформлення митних документів. Мені відомо, що один екіпаж за тиждень «заробляв» стільки, що кожному можна було придбати квартиру в Києві.

Не варто забувати й про те, що в Західній Україні, де немає роботи, дуже часто єдиним джерелом доходу для людей є кордон. А тому, вочевидь, буде блокування кордону місцевими. Бо що стосується побутової контрабанди, то ні для кого не секрет, що однією із схем для цих людей є так звані «піджаки». Це коли люди по тому боці кордону підсідають до автобусів із крамом, що дає можливість безкоштовного ввозу товару.

Не забуваймо, що контрабанда – це не лише ввезення, а й вивезення. Основною товарною групою в Україні є сільськогосподарська продукція. Зараз почалися жнива. І згодом буде новий етап оформлення вантажів і постане питання додаткових перевірок. Немає гарантій, що на одного з експортерів не зареєструють якесь кримінальне провадження і не почнуть його «трусити». Бізнес же буде змушений або йти на компроміси, або виживуть лише великі гравці, які мають підтримку влади. І таким чином під гаслами боротьби з корупцією наближені до влади просто приберуть конкурентів з ринку. Вочевидь, ще ми побачимо гучні, «телевізійні» затримання на хабарях і співробітників митниці.

Йде перерозподіл ринку. Варто розуміти, що у кінцевому результаті постраждає не митник-хабарник, не ті люди, які організували схему контрабанди. Постраждає насамперед кінцевий споживач.

Тарас Загородній: - Це все може дуже серйозно вдарити по мешканцях прикордонної частини Західної України. Там до третини населення живе за рахунок контрабанди. І оскільки іншої роботи нема, то це може викликати серйозний соціальний вибух. А тому тут повинно бути системне рішення. Враховуючи обсяги контрабанди, я не думаю, що з нею серйозно боротимуться, особливо напередодні виборів. Завдяки контрабанді можна заробити величезні додаткові гроші, і от ДФС, СБУ та всі інші цим, власне, і займаються.

«На внутрішньому ринку буде дефіцит товарів»

Як може постраждати кінцевий споживач?

Сергій Войченко: - На внутрішньому ринку ми можемо навіть відчути дефіцит певних товарів, що, найперше, відобразиться на кінцевому споживачі. Може бути здорожчання певних груп товарів. Бізнес це пояснюватиме додатковими процедурами контролю. І навіть ті, хто не має стосунку до митниці, вже традиційно, скориставшись шумом, теж піднімуть вартість своїх товарів.

Що ми матимемо в результаті?

Сергій Войченко: - У кінцевому результаті ми матимемо перерозподіл контрабанди, наявність нових гравців. Бо ми прекрасно розуміємо, що якщо питання побутової контрабанди може бути вирішено, то те, що стосується великих нелегальних потоків, – це вирішуватиметься у зовсім іншому порядку.

Як би воно іронічно не звучало, але на цій хвилі дійде до того, що у нас потрібно буде створювати «антиконтрабандний суд», «актиконтрабандну прокуратуру» та «антиконтрабандне бюро».

Але ж не боротися з контрабандою теж не вихід?

Володимир Лановий: - Потрібно зменшувати мита, податки та різноманітні збори, щоб самі підприємці були зацікавлені у розмитнені товарів. У нас дуже високі митні ставки, акцизи та інші види стягнень при розмитнені товарів. Ми вже маємо приклад протестів за доступні автомобілі. Бо у Європі сам автомобіль дешевший за процедуру його офіційного оформлення в Україні. Через такі мита багато товаропотоків просто обходять Україну, а це і так званий «залізничний шовковий шлях», і морські шляхи.

Сергій Войченко: - Набагато простіше зруйнувати схеми цивілізованими методами: поставити камери на митниці, самі пости зробити прозорими. Митне законодавство теж можна зробити зрозумілим, з країнами-сусідами запровадити єдину базу ввезення і вивезення товарів тощо. Але влада чомусь взялась знову вигадувати велосипед, який нікуди не поїде.

Марія Бойко