Брати Веселі та «Сенс Банк»
Як родина дрогобицьких бізнесменів отримала контроль над конфіскованим майном рф.
Конфіскована у російських олігархів фінустанова мала стати «пральнею» для «відкатів» від гральної індустрії.
6 травня Володимир Зеленський заявив про швидку приватизацію державного «Сенс Банку». Мовляв, необхідність уже визначена, а підготовка до приватизації триває. Напередодні заяви, 5 травня, ТСК Верховної Ради з економічної безпеки провела засідання, де досліджувала поширені нещодавно діалоги з нових «плівок Міндіча». Там фігуранти справи обирали державному «Сенс Банку» наглядову раду та обговорювали, як швидше «збагрити» Міноборони партію неякісних бронежилетів, яку вони завезли в Україну для ЗСУ, пише Ольга Прокопишина на сторінках «Бізнес.Цензор».
Сім’я Веселих
Одні з фігурантів справи, яку наразі досліджує ТСК, — Андрій та Василь Веселі — стали відомими загалу у 2024 році, коли видання «Українська правда» опублікувало розслідування про ймовірний вплив Офісу Президента на ситуацію зі зняттям арешту з активів підприємства «Карпатнафтохім». За це нібито хтось із можновладців потім безплатно отримав частку в «Карпатнафтохімі», оформлену на підставну особу.
«Карпатнафтохім» спеціалізується на виробництві хлору, каустичної соди, вінілхлориду, етилену, поліетилену та пропілену, раніше належав особам, пов’язаним із російським «Лукойлом».
У 2022 році суд заарештував корпоративні права та нерухомість «Карпатнафтохіму». За даними правоохоронців, упродовж 2017–2022 років керівництво заводу вивело до росії понад 5 млрд грн через сторонні структури.
Після арешту активи «Карпатнафтохіму» мали передати в управління АРМА та продати на аукціоні новим власникам або націоналізувати. Натомість у 2023 році Братський районний суд Миколаївської області скасував арешт. А через пів року співвласником підприємства став підприємець із Львівщини Андрій Веселий, чия бізнес-діяльність до того часу обмежувалася фірмою з виробництва тротуарної плитки у Дрогобичі.
Рідний брат Андрія Веселого — Василь — не маючи жодного досвіду роботи у банківських установах, став радником керівника «Сенс Банку», який націоналізували 2023 року. Банк конфіскували у російських олігархів Михайла Фрідмана, Петра Авена та Андрєя Косогова.
У державному банку Василь Веселий фактично виконував функції так званого «смотрящого» від Офісу Президента. Начебто без нього в перші роки після націоналізації не ухвалювали жодного рішення. Сам Василь Веселий у спілкуванні з журналістом УП Михайлом Ткачем цю інформацію заперечував.
Хай там як, офіційно за «консультаційні послуги» радника у держбанку за 2024 рік Василь Веселий отримав майже 2 млн грн.
2 травня УП опублікувала нові плівки у так званій «справі Міндіча», зокрема діалог між Василем Веселим та Олександром Цукерманом. Останній уже отримав підозру у справі про привласнення коштів «Енергоатому» та наразі перебуває в «Ізраїлі». Олександр Цукерман у попередніх записах фігурував під псевдо «Шугармен».
Частина нових «плівок» стосується постачання в Україну партії бронежилетів, які були законтрактовані структурою Міноборони, але зрештою не прийняті через їхню відверто низьку якість.
Йдеться про тендер ДП Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (ДОТ) з ТОВ «Мілікон ЮА» на постачання 10 тис. бронежилетів вартістю майже 225 млн грн.
Раніше ці ж бронежилети були предметом розмови Тимура Міндіча з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим. Тоді Міндіч тиснув на Умєрова, щоб бронежилети неналежної якості, в які Міндіч, за його словами, «вклав особисті кошти», зрештою у Міноборони прийняли.
«Центр протидії корупції» (ЦПК) повідомляє, що лише після звільнення Умєрова з посади міністра оборони ДОТ розірвав контракт із ТОВ «Мілікон ЮА». Згодом у Міноборони подали позов проти «Мілікон ЮА», щоб стягнути 97,5 млн грн штрафів за зірване постачання бронежилетів.
За інформацією ЦПК, ці гроші досі не стягнуті. А судовий розгляд справи з «Мілікон ЮА» за клопотанням юристів Міноборони засекретили.
«Шугармен» та Веселий визначали для держбанку наглядову раду?
Друга частина «плівок» Цукермана та Веселого стосувалася «Сенс Банку». Було оприлюднено діалог та репліки Цукермана й Веселого, що нібито датуються 9 травня 2025 року. Обидва сидять поруч і телефонують різним особам, з якими обговорюють склад майбутньої наглядової ради фінустанови.
За законом склад наглядової ради державного банку має складатися з дев’яти членів, із яких троє — представники держави, а шестеро — незалежні.
Їх мають призначати за результатами конкурсу. Остаточно кандидатури затверджує Кабінет Міністрів за погодженням із Нацбанком.
9 травня минулого року Василь Веселий та Олександр Цукерман у розмові називали необхідні їм прізвища членів наглядової ради: Пьотр Новак, Єжи Шугаєв, Ева де Фальк, Олександр Щуров, Микола Гладишенко та Олег Містюк.
Через місяць, 18 червня 2025 року, уряд затвердив склад наглядової ради саме з цими шістьма прізвищами.
ТСК розбиралася із «Сенс Банком»
5 травня на підготовчому засіданні ТСК, присвяченому переважно обставинам нових «плівок Міндіча», з’ясовували, як і де все ж таки проходив відбір кандидатур до наглядової ради «Сенс Банку» та як так сталося, що ДОТ законтрактував неякісні бронежилети, попри виявлені раніше Громадською радою при Міністерстві оборони численні порушення в організації тендеру.
Підбір кандидатів до наглядової ради «Сенс Банку» проводило ТОВ «Екзекьютів Серч Юкрейн», що офіційно належить латвійцям Лієгісу Віестурсу та Авотіні Айзі.
Раніше ця HR-компанія займалася підбором кандидатів для інших стратегічно важливих державних підприємств, зокрема до наглядових рад «Укрзалізниці», «Енергоатому», «Нафтогазу», ОГТС, «ПриватБанку», а також на посади керівників «Укргазбанку», директора «Укрспирту», Фонду розвитку підприємництва тощо.
Наразі «Екзекьютів Серч Юкрейн» займається пошуком та добором кандидатів на посаду голови правління АТ «Прозорро.Продажі» за 1,23 млн грн. Добір має завершитися у липні цього року.
Видання «Наші гроші» писало, що у 2021 році, перед відбором незалежних членів наглядової ради для «Укрзалізниці», партнеркою «Екзекьютів Серч Юкрейн» стала Олена Сергєєва — підопічна радника тодішнього голови Офісу Президента Андрія Єрмака Тимофія Милованова.
Під час засідання ТСК нардеп Вадим Івченко розповідав, що нібито всі претенденти до наглядової ради «Сенс Банку» мусили проходити співбесіду в Офісі Президента, якщо хотіли потрапити до «шортлиста» кандидатів. Про це Івченку, за його словами, розповів один з учасників конкурсу, якого зрештою не обрали.
Також на засіданні ТСК йшлося про прибуток «Сенс Банку» за минулий рік.
За інформацією Нацбанку, у 2025 році прибуток склав 3,67 млрд грн і був розподілений у такий спосіб:
— 183 млн грн, що становить 5% прибутку банку за 2025 рік, пішло на формування резервного фонду банку;
— 3,487 млрд грн, що становить 95%, — на покриття накопичених збитків минулих років.
За словами заступника голови Нацбанку Дмитра Олійника, на момент націоналізації у «Сенс Банку» був від’ємний капітал через пов’язане кредитування. Бо колишні російські власники фальсифікували звітність, зокрема з 2012 року ухвалили близько 10 тис. сфальшованих рішень для видачі кредитів пов’язаним особам. Банк міг допомагати колишнім акціонерам обходити законодавство, виводячи з-під дії санкцій окремі промислові активи.
Раніше Кабмін вирішив спрямувати чистий дохід за 2025 рік на докапіталізацію банку. Минулоріч держава як власник отримала від «Сенс Банку» дохід виключно у вигляді податків.
Так, у 2024 році банк сплатив 1,4 млрд грн податків, у 2025 році — 1,75 млрд грн. У 2026 році в Мінфіні очікують від «Сенс Банку» приблизно 1,25 млрд грн податків.
За словами заступника міністра фінансів з питань європейської інтеграції Юрія Драганчука, «Сенс Банк» уперше сплатить дивіденди власнику у 2028 році за результатами 2027-го.
Водночас на засіданні ТСК згадали й про можливий продаж «Сенс Банку» приватному власнику вже наприкінці цього року або у першій половині наступного. Нібито Міністерство фінансів уже розпочало процедуру відбору радника з приватизації «Сенс Банку», а голова банку Олексій Ступак займається передпродажною підготовкою.
Інформацію про приватизацію «Сенс Банку» підтвердив і президент Володимир Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко у середу, 6 травня.
«Що стосується «Сенс Банку», уже була визначена необхідність провести приватизацію цього банку, і не має бути жодних затримок у процесі приватизації: цього року банк повинен бути приватизований», — наголосив він.
Усі дороги ведуть до «Сенс Банку»
Олексія Ступака на ТСК також запитували, чи кредитував банк компанію Fire Point, що виробляє ракети «Фламінго», та чи надавав кредит підприємцю Андрію Веселому на купівлю «Карпатнафтохіму». На ці питання голова «Сенс Банку» відмовився відповідати, апелюючи до банківської таємниці.
До речі, саме через «Сенс Банк» мало проходити фінансування «великого атомного будівництва» — добудови енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Цей проєкт активно просував раніше і не відмовився від нього зараз президент Володимир Зеленський. Зокрема передбачалося викупити у Болгарії атомні реактори, колись виготовлені в росії.
Також на ТСК обговорили ситуацію на ринку азартних ігор, де зараз «Сенс Банк» має фактично монопольне становище. За даними джерел «Економічної правди», цю монополію створили штучно за сприяння Нацбанку. «Сенс Банк» нібито може брати додаткову неофіційну комісію за обслуговування гемблінгових компаній, яка виплачується у вигляді «відкатів» бенефіціарам схеми. Наприклад, офіційна ставка комісії за транзакції може становити для компанії 1,7%, а фактично банку сплачують 2,2%.
Втім, у Нацбанку такі твердження заперечують.
«Хибні судження та небезпечні домисли, які прозвучали від деяких учасників ТСК ВРУ, не лише ставлять під сумнів інституційну незалежність Національного банку, а й створюють загрози національним інтересам України, підважуючи законність кроків держави щодо націоналізації та створюючи ризики для розгляду справи в міжнародному арбітражі», — зазначається у повідомленні регулятора від 6 травня.
За словами члена ТСК Ніни Южаніної, для «Сенс Банку» держава від самого початку відвела особливу функцію — обслуговувати гральний бізнес, який Україна легалізувала у 2020 році.
Уже шість років чиновники не можуть впровадити систему онлайн-моніторингу руху коштів, які вносяться на ставки, щоб забезпечити нормальне оподаткування грального бізнесу. Саботаж моніторингу створив унікальну ситуацію: за інформацією Рахункової палати, понад 50% організаторів азартних ігор в Україні офіційно збиткові.
Раніше президент Асоціації українських операторів грального бізнесу Олександр Когут повідомляв, що за незалежними оцінками трьох дослідницьких агенцій легальний ринок гемблінгу оцінюється приблизно у 59,6 млрд грн на рік, нелегальний — від 37,72 млрд грн до 66,53 млрд грн. Майже половина ринку перебуває у тіні, а 90% усіх нелегальних казино мають російське походження.
