Будапештський меморандум-2?
Ок, уявімо собі, що Україна пристала на «peace deal», як його описано в статті The Economist: «членство в НАТО в обмін на території»
Що це означає на практиці?
Україна укладає з рф якусь тимчасову мирну угоду про припинення вогню.
Одночасно Україна отримує запрошення до НАТО і підписує протокол вступу (Accession Protocol), в якому Україну де-факто визнано в межах територій, які вона контролює зараз.
Після цього починається процес ратифікації приєднання України всіма країнами НАТО.
Яка природна реакція путіна?
Цілком очевидно: поки триває ратифікація — а вона може тривати роками — знайти будь-який привід для локального порушення домовленості про припинення вогню й відвоювати в України ще бодай клаптик території, на яку, згідно зі вже підписаним протоколом вступу, поширюються «гарантії НАТО».
Тим самим Захід постає впритул перед тим самим вибором, якого він весь цей час щосили уникав: щойно Україна завершує процес приєднання до НАТО — НАТО отримує формальний квиток на війну з росією.
Перше питання: хтось вірить, що за таких умов ратифікацію протоколу вступу України до НАТО колись буде завершено?
Друге питання: хтось вірить, що західні політики та аналітики не передбачили такий сценарій?
Третє й останнє питання: чим відрізняється нинішня пропозиція «членство в НАТО в обмін на території» від Будапештського меморандуму?
