Чарльз III позбавить титула принца Ендрю через його ймовірні зв’язки з Епштейном
Король Сполученого Королівства Чарльз III позбавить свого брата Ендрю його титулів, зокрема й титулу принца.
Це сталось на тлі повідомлень про зв’язки Ендрю з фінансистом Джеффрі Епштейном, засудженим за сексуальне насильство над неповнолітніми.
Про це пише CNN та BBC з посиланням на заяву Букінгемського палацу.
У заяві, опублікованій 30 жовтня, йдеться, що Чарльз III розпочав офіційну процедуру позбавлення принца Ендрю титулів, звань та нагород.
«Принц Ендрю відтепер буде відомий як Ендрю Маунтбеттен Віндзор. Його оренда Royal Lodge до цього часу надавала йому юридичний захист, що дозволяло йому продовжувати проживати в цьому помешканні. Наразі йому було офіційно вручено повідомлення про необхідність здачі оренди, і він переїде до іншого приватного помешкання», — йдеться в заяві.
У Букінгемському палаці називають такі обмеження «необхідними», попри те, що Ендрю «продовжує заперечувати звинувачення проти нього».
Нагадаємо, раніше Gurdian опублікував уривки з посмертних мемуарів Вірджинії Джуффре, яка стверджувала, що Ендрю мав із нею сексуальні стосунки, коли їй було 17 років. За словами Джуффре, принц поводився так, ніби секс із нею «це його право за народженням». Сам Ендрю заперечував інтимний зв’язок з Джуффре.
Після цього Ендрю заявив, що відмовляється від усіх титулів, включно з «герцогом Йоркським». Він пояснив, що «вирішив, як завжди, поставити на перше місце обов’язок перед родиною та країною», водночас «рішуче заперечивши звинувачення проти нього».
А втім, як пише CNN, це не допомогло «зупинити потік негативних заголовків» і викликало нові запитання про те, як він зміг виплатити Джуффре багатомільйонну компенсацію в цивільній справі у 2022 році, попри те, що з 2019 року він не був працюючим членом королівської сім'ї.
До того ж видання зазначає, що гнів громадськості зріс після того, як минулого тижня стало відомо, що у 2003 році він заплатив мільйон доларів за Royal Lodge, розташований у самому центрі Віндзорського парку, і з того часу щороку сплачував лише символічну орендну плату «за вимогою [орендодавця]».
