Чергове покращення від Зелемського
Бронювання по гектару: як нові правила можуть добити малих фермерів.
Українські фермери б’ють на сполох через нові правила визначення критично важливих підприємств, від яких залежить право на бронювання працівників. Якщо запропоновані обласними військовими адміністраціями критерії будуть затверджені в нинішньому вигляді, тисячі малих і середніх господарств ризикують залишитися без людей просто під час жнив та осінньої посівної кампанії.
Проблема виникла після ухвалення урядової постанови № 692. Кабмін підвищив мінімальний рівень середньої зарплати для критично важливих підприємств із 21 618 до 25 941 гривні. Крім того, до 1 липня влада має перевірити раніше надані статуси критичності на відповідність новим вимогам. Підприємства, які не пройдуть перевірку, втратять право на бронювання працівників. Чинні рішення зберігатимуться максимум до 1 вересня 2026 року.
Головного удару зазнав аграрний сектор. У грудні 2025 року уряд уже підвищив мінімальну площу землі для автоматичного визнання агропідприємства критично важливим із 500 до 1000 гектарів, а мінімальний річний дохід — із 20 до 40 мільйонів гривень. Усе, що менше ніж 1000 гектарів, фактично передали на розсуд обласних адміністрацій. У результаті кожна область почала вигадувати власні правила гри.
У Сумській області для отримання статусу критично важливого підприємства потрібно мати щонайменше 100 гектарів землі. Для тваринників встановлено окремі норми: від 30 голів великої рогатої худоби, 300 свиней, 300 овець або кіз чи 1000 голів птиці.
Черкаська ОВА збільшила мінімальну площу для вирощування більшості сільськогосподарських культур із 50 до 100 гектарів. Кіровоградська підняла планку зі 100 до 200 гектарів і водночас збільшила мінімальне податкове навантаження з 3200 до 3800 гривень на гектар. Одеська область також підвищила ліміт зі 100 до 200 гектарів. Рівненська — з 40 до 50 гектарів і водночас збільшила мінімальну кількість працівників із п’яти до десяти осіб.
На іншому полюсі перебуває Дніпропетровська область. Там критерії виглядають майже символічними — достатньо показати річний дохід не менше ніж 500 тисяч гривень. У підсумку два однакові фермерські господарства в сусідніх регіонах можуть опинитися в абсолютно різних умовах: одне збереже бронювання, інше його втратить виключно через рішення місцевих чиновників.
Фермери прямо кажуть, що багато нових вимог є економічно нездійсненними. Один із керівників господарства на Черкащині навів простий розрахунок. Після підвищення порогу до п’яти працівників підприємство повинне виплачувати щонайменше 130 тисяч гривень зарплати щомісяця. З урахуванням ЄСВ ця сума зростає до 158 600 гривень на місяць або майже до 1,9 мільйона гривень на рік. За загального річного доходу господарства в 3,5 мільйона гривень на добрива, насіння, пальне та ремонт техніки практично нічого не залишається.
Народний депутат Дмитро Соломчук попереджає, що без перегляду критеріїв мале фермерство може «лягти на лопатки». За його словами, особливо постраждають господарства, які займаються вирощуванням ягід, овочів і садівництвом.
Голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник називає головною проблемою повний хаос із регіональними критеріями. Він пропонує гарантувати бронювання хоча б одній людині на кожні 100 гектарів землі за наявності реального обороту та офіційних зарплат. Слободяник також звертає увагу на непрозорість процедури: підприємство може подати документи й узагалі не отримати жодної відповіді.
Голова Асоціації фермерів Дніпропетровщини Анатолій Гайворонський вважає, що прив’язка критичності до розміру земельного банку створює переваги для великих агрохолдингів. За його оцінкою, якщо планка залишиться на рівні 100 гектарів і вище, право на бронювання втратять від 60 до 70 відсотків фермерів. Він ставить просте запитання: якщо невеликих фермерів заберуть до армії, хто оброблятиме їхню землю? Відповідь очевидна — великі гравці ринку.
