Четверті роковини збиття літака МАУ у Тегерані
Чотири роки минуло з того дня, як сили ППО Ірану збили над Тегераном український літак авіакомпанії МАУ із 176 людьми на борту.
Влада країни після кількох днів заперечення причетності до катастрофи заявила, що борт на тлі напруженості у відносинах із США був «помилково прийнятий за ворожу військову ціль».
За ці роки Іран не провів об'єктивного розслідування обставин катастрофи, ухиляється від визнання повної відповідальності за неї та від виплати компенсацій сім'ям загиблих.
8 січня 2020 року, після зльоту з аеропорту Тегерана, двома ракетами класу «земля-повітря» був збитий пасажирський літак Boeing 737-800NG рейсу PS752 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України».
Загинули всі 176 людей – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (9 членів екіпажу і 2 пасажири).
11 січня 2020 року Іран визнав, що збив пасажирський літак авіакомпанії МАУ. До цього нібито призвів людський фактор: військові помилково прийняли авіалайнер за ворожу ціль. У липні 2020 року в Ірані заявили, що катастрофа була викликана неправильним налаштуванням системи протиповітряної оборони.
Іран зволікав із наданням інформації та рішенням про компенсації родинам загиблих. Іран передав Франції «чорні скриньки» літака МАУ лише влітку. Заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін розповів, що розшифровані дані підтверджують, що було «незаконне втручання в літак».
31 грудня 2020 року Іран «з п'ятої спроби» передав Україні проєкт технічного звіту щодо причин катастрофи літака МАУ в Тегерані.
У березні 2021 року орган цивільної авіації Ірану оприлюднив остаточний звіт про збиття українського літака МАУ над Тегераном. У документі йдеться, що «літак було визначено як ворожу ціль через помилку оператора системи ППО і по ньому було випущено дві ракети». Ім'я оператора, якого Іран звинуватив у помилці, не розголошувалося.
Країни, громадяни яких загинули внаслідок катастрофи, розкритикували іранський звіт. В Україні заявили, що розслідування було упередженим, а подані докази – вибірковими. «Документ не дає всіх обставин, не розкриває першопричини трагедії та ланцюжок дій, які до неї призвели. Це не звіт. Це збірка маніпуляцій, яка має на меті не з'ясувати істину, а виправдати Ісламську Республіку Іран», – заявив глава МЗС Дмитро Кулеба.
Крім того, Україна заявила, що Іран провів технічне розслідування із численними порушеннями міжнародних стандартів.
У Канаді також зазначили, що звіт не є повним і не дає відповіді на низку важливих питань про катастрофу.
На початку червня 2021 року Україна, Канада, Швеція та Британія направили Ірану список претензій у зв'язку з авіакатастрофою МАУ. Країни зажадали від Ірану визнати вчинення неправомірних дій та надати повний звіт про обставини трагедії, вибачитися, повернути особисті речі жертв, забезпечити справедливе кримінальне розслідування та виплатити компенсацію збитків.
Тоді ж у червні канадські експерти представили свій звіт про катастрофу. Вони дійшли трьох висновків:
- Іран не забезпечив безпеку свого повітряного простору та не повідомив авіакомпаніям про існуючі ризики;
- оператор протиракетної установки свідомо здійснив низку грубих порушень правил ведення бойових стрільб, здійснивши запуск двох ракет класу земля-повітря по цивільному літаку;
- військове командування Ірану не запобігло порушенням з боку оператора, а влада намагалася приховати справжні обставини катастрофи.
Після кількох раундів переговорів Іран погодився виплатити українським сім'ям загиблих по 150 тисяч доларів компенсації, але Україна відкинула цю пропозицію, оскільки визначати розмір компенсації слід після встановлення обставини катастрофи та притягнення винних до відповідальності.
У 2022 році Україна, Британія, Канада та Швеція ініціювали арбітражний розгляд спору, пов'язаного зі знищенням літака. Іран від організації арбітражу відмовився.
Навесні 2023 року Іран виніс вироки десяти військовослужбовцям, яких ще в червні 2021 року звинуватив у збитті українського літака. При цьому Україні навіть не назвали імена обвинувачених.
Так, до десяти років позбавлення волі засуджено командира підрозділу ППО, ще дев'яти військовим дали від одного до трьох років в'язниці. В Ірані заявив, що командир ЗРК «Тор М-1» випустив дві ракети по літаку всупереч наказу і без дозволу, його дії «були наслідком незнання ситуації та помилкового переконання, що виявлена ціль була ворожою».
Влітку Україна, Канада, Швеція та Британія подали проти Ірану спільний позов до Міжнародного суду ООН, щоб розпочати провадження у зв'язку з порушенням Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації 1971 року.
«Члени Координаційної групи вимагають, щоб Міжнародний суд виніс рішення щодо цієї суперечки та визнав, що Іран вчинив міжнародно-протиправне діяння відповідно до норм міжнародного права. Члени Групи також вимагають, щоб суд зобов'язав Іран публічно визнати міжнародно-протиправні дії та бездіяльність та публічно вибачитися перед заявниками та сім'ями жертв» — йшлося у заяві. Від Ірану також вимагають справедливої компенсації.
Іран у відповідь заявив, що чотири країни, подавши позов, нібито переслідують свої політичні цілі та інтереси.
У жовтні з іранськими чиновниками вперше було проведено переговори, щоб обговорити відповідальність держави за катастрофу літака МАУ. Іран досі відмовляється визнати свою повну міжнародно-правову відповідальність.
Ким були загиблі в авіакатастрофі в Ірані українці?
1. Володимир Гапоненко – командир екіпажу. Мав 11600 годин нальоту на літаках Boeing 737, в тому числі 5500 годин як командир повітряного судна (КПС).
Закінчив Кіровоградське вище льотне училище Національного авіаційного університету ще наприкінці вісімдесятих. У нього залишилися дружина і двоє дочок.
2. Сергій Хоменко – другий пілот. Як повідомили в МАУ, мав 7600 годин нальоту на Boeing-737. Як розповідають його колеги, раніше був командиром «Блакитної стежі» – підрозділу Військово-транспортної авіації України.
«Більше чотирнадцяти років він літав у складі екіпажів літаків Ту-134, Ан-26, Ан-30. Пройшов шлях від командира авіаційного загону літаків Ту-134 до командира ескадрильї «Блакитна стежа». Багато років очолював екіпажі, що виконували спостережні польоти в рамках Договору про відкрите небо в різних країнах світу. Виховав не одного льотчика І класу», – повідомили в 15-й бригаді транспортної авіації ВПС України.
3. Олексій Наумкін – інструктор, який за розповідями колег став вчителем для десятків командирів та других пілотів МАУ. Мав 12000 годин нальоту на літаках Boeing 737, в тому числі 6600 годин як КПС. Закінчив Факультет льотної експлуатації повітряних суден НАУ (зараз - Аерокосмічний факультет).
«Леша Наумкін мій одногрупник. Один з кращих пілотів на курсі. Дуже порядна була людина. З династії пілотів», – пише про загиблого Сергій Чорній, який навчався з ним. У Наумкіна залишилися дружина і двоє дітей.
4. Бортпровідниця Марія Микитюк. 24 роки. Родом з Івано-Франківська. Закінчила місцеву Українську гімназію №1. Випускниця Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. Єдина дитина в сім'ї.
«У неї є дар - робити так, щоб люди не злились, коли вона запізнюється на годину, а навпаки раділи їй, бо запізнення вона завжди компенсувала нападами нестримної ніжності», - сказала Радіо Свобода близька подруга бортпровідниці.
Микитюк любила подорожі, відвідала 23 країни. Її друзі розповіли також, що вона уже запланувала свою наступну мандрівку - в Мавританію. Також вони розповідають про традицію, яку Марія робила в кожній подорожі - ставила свічку за батьків і друзів, щоб «за вас молився цілий світ».
«Маша була дуже яскрава, красива, весела і душевна дівчина.. Справжній приклад для студентів. Вміла добре веселитися та закривати сесії на 5.0. Любила небо і дуже пишалася своєю роботою. Таких позитивних і активних людей ще треба пошукати», – написали в телеграм-каналі новин НАУ про Микитюк.
5. Бортпровідниця Катерина Статнік. 27 років. Родом з Нової Каховки.
На її сторінці в інстаграмі друзі залишають співчуття, колеги – хвалять за професійність.
6. Старший бортпровідник Ігор Матьков, 34 роки. Мав понад десять років стажу роботи в МАУ. Навчався в Кіровоградському льотному училищі за спеціальністю «Авіаційний транспорт», закінчив відділення східних мов Київського національного лінгвістичного університету. Родом з Чернігівської області.
«Подзвонила донька зі Штатів о 6:15. Сказала, що в Америці повідомили – розбився літак МАУ. Вона питає: куди полетів Ігор? Ми сказали – в Тегеран, ранковим рейсом мав прилетіти. І потім на відео знайшли падіння літака», – розповів каналу «Настоящее время» батько загиблого Валерій Матьков.
7. Бортпровідник Денис Лихно. 1995 року народження. Родом з Переяслава. Навчався в місцевій першій школі. Закінчив Аерокосмічний Інститут Національного авіаційного університету в 2018 році.
«Денис відмінний хлопець і хороший друг... Працював в МАУ всього пів року, але вже запам'ятався багатьом колегам. Завжди здавалося, що на нього чекає довге та успішне життя», – пише телеграм-канал новин НАУ про загиблого. У нього залишилися батьки й молодший брат.
8. Бортпровідниця Валерія Овчарук, 28 років. Родом із Луганська. На своїй сторінці в інстаграм вона писала, що любить свою роботу і що вірить в те, що літаки ніколи не стануть для неї просто транспортом. Встигла відвідати США, Індію, Китай, Таїланд, Канаду та інші країни.
«Це відчувається, коли у людини є стержень. Вона спокійно робила те, що вважала за потрібне і не мучила себе сумнівами. Вона була дуже прив'язана до сім'ї і допомагала батькам, але вирішила переїхати до Києва», – розповіла виданню «Свои.City» колега загиблої Тетяна Дмитрук.
9. Бортпровідниця Юлія Сологуб, 25 років. Родом із Нововолинська. Бортпровідником вона працювала близько пів року.
Чоловік Юлії Сологуб чекав на дружину вранці в аеропорту Бориспіль, коли дізнався про авіакатастрофу.
10. Пасажирка Ольга Кобюк, 1958 року народження.
11. Пасажирка Олена Малахова, 1981 року народження. Директор авіакомпанії «Скайавіатранс». Цій компанії належав український транспортний літак, який був обстріляний ракетами в Лівії влітку 2019 року.
