Чи насправді рятує правило «двох стін» і як вижити під завалами

Як вижити під завалами: що радять рятувальники.

Зараз практично щоночі після масованих російських атак десятки людей опиняються під завалами зруйнованих будинків. В інтернеті багато порад, як вижити під уламками, але насправді деякі з них несуть у собі загрозу.

Hromadske розповідає, що 7 червня рятувальники витягнули з-під завалів дівчину Марію. На це знадобилося три години, поки вони працювали під повторними ракетними ударами. Марія дихала через рушник, змочений у пилюці та уламках, і пила краплини води з нього, бо дуже хотіла пити. Вона зауважує: якби почула сирену, обов’язково пішла б в укриття, але того ранку сон був міцним.

Про «правило двох стін» — що дві стіни захищають від ракет і «шахедів» — говорили з початку повномасштабної війни. Проте заступник начальника оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС Київської області Богдан Кухарчук пояснює, що це міф:
«Дві стіни не врятують вас від прямого влучання ракети чи “шахеда”. Навіть якщо ви перебуваєте на 9-му поверсі, а прилетіло в 1-й, за умови прямого влучання будинок просто весь складеться донизу. Дві стіни можуть зменшити вплив вибухової хвилі, узяти на себе уламки скла, меблів, бетону. Але якщо в будинок влетів “шахед”, враховуючи, що росіяни їх зараз начиняють спеціальною вибуховою речовиною, яка запалює все навколо себе, то дві стіни вас не врятують. Тим більше, якщо поцілила ракета».

Він також застерігає, що ванна кімната — більш безпечне місце, ніж сходовий майданчик, оскільки сходи можуть обвалитися через слабке кріплення: у багатьох будинках сходові майданчики кріпляться лише у двох точках — на початку і в кінці. Тож у випадку удару вони можуть миттєво скластися, як карти. Проте навіть ванна не гарантує повного захисту.

Досвід показує, що підвали панельних будинків можуть не витримати ваги завалів, а тому ставати «колективними домовинами». Надійнішими є підвали монолітно-каркасних будинків і модульні укриття, що встановлюють в українських містах.

Модульні укриття, які зараз установлюють у багатьох містах України, захищають від уламків ракет і «шахедів», вибухової хвилі, касетних бойових частин ракети, удару ракети за кількасот метрів. Але хто гарантує, що не буде прямого влучання? Від нього ні підвал, ні паркінг, ні модульні укриття не врятують, — зазначає Кухарчук.

Кухарчук радить кричати під час хвилин тиші, коли рятувальники слухають. Можна бити по батареях чи стінах, світити ліхтариком, свистіти, махати ганчіркою. Втім, він додає, що підпалювати ганчірки небезпечно через можливий вибух газу.

Психолог ГУ ДСНС Київської області Любов Кирнос наголошує, що зберігати спокій допомагають спеціальні вправи, які активізують логічне мислення:

• натискати нігтем великого пальця на інші пальці;
• повільно вдихати і видихати, рахуючи від 1 до 6;
• уявляти цифру 50 і писати її подумки у зворотному порядку.

За словами Кирнос, тренування нервової системи допомагає зменшити паніку в кризових ситуаціях.

Намагатися вибратися самостійно варто лише у тих випадках, коли навколо немає обвалених конструкцій будинку або небезпечних шматків арматури, які можуть проштрикнути тіло. Конструкції можуть посунутися, якщо робити рвучкі панічні рухи. Отже, треба оцінити ситуацію — наскільки безпечно рятуватися самотужки. Якщо небезпечно — необхідно подавати сигнал рятувальникам.

«Давати поради, як сидіти чи стояти в будинку під час нальоту, — дуже безвідповідально. Бо якщо валяться стіни, повірте, ніяка спеціальна поза не врятує людину від ушкоджень», — запевняє керівниця пресслужби ГУ ДСНС України в Київській області Вікторія Рубан.

У соцмережах можна прочитати, наприклад, що якщо над вами в кімнаті після удару захиталася стеля або почала провисати, треба підіперти її меблями або власними ногами, лігши на підлогу. Рубан називає ці й подібні поради маячнею:
«Якщо є руйнування конструкцій, стіна і стеля обвалюються на людину або летять униз разом із нею. Як можна втримати стелю шафою чи ногами? Ніяк. Можна давати будь-які поради, але чи справді вони допоможуть конкретній людині в конкретній ситуації? Ну погодьтеся, не буде людина, перебуваючи у квартирі, на випадок прильоту носити в кишені халата свистки, ліхтарики, запас води, турнікети — щоб одразу ними скористатися. І якщо вона затиснута конструкціями, ніякий ліхтарик чи вода їй не допоможуть».

Рятувальники зазвичай прибувають на місце у середньому за 10 хвилин. Вони розбирають завали й перевіряють у зруйнованому будинку кожну квартиру — чи немає там загиблих, заблокованих, травмованих або людей без свідомості. Тобто навіть якщо людина не може дати сигнал про своє перебування в будинку, рятувальники все одно до неї дістануться і не припинять робіт, доки не розберуть усі завали аж до фундаменту будинку й не знайдуть останнє тіло.

Зазвичай людина не чекає допомоги більше, ніж кілька годин. Винятки — поодинокі випадки, коли чекали 5–10 годин.

Керівниця пресслужби ГУ ДСНС Київської області резюмувала, що найкращий захист — це вчасно спуститися в укриття.

«На жаль, люди не виживають десятками. Відсоток тих, хто виживає під завалами, дуже малий. Я вже казала, що йдеться про одного зі ста. І майже не можна з певністю сказати, завдяки чому людина уціліла. Коли руйнуються конструкції, будинок перетворюється на кашу. Тут не можна узагальнювати. Можливо, усе залежить від щасливої зірки людини. Якщо вона є — людину знайдуть рятувальники, деблокують і винесуть з-під завалів», — говорить Рубан.