Чи треба Зеленському мчати на Аляску?
Україні треба зараз не підігрувати в імітації переговорів про мир.
Тут «вкинули» у медіа для тестування ще одну ідею. Начеб-то Володимир Зеленський може поїхати на Аляску і, якщо складуться умови – приєднатися до російсько-американської зустрічі…
Звісно, я сподіваюся, що ніхто з України туди їхати не збирається.
По-перше, це була б допомога помилковому рішенню Дональда Трампа обрати місцем проведення зустрічі США, що виводить з міжнародної ізоляції й легалізує російського воєнного злочинця. До речі, це може бути єдиним результатом російсько-американської зустрічі, крім тих загадкових мотивів і тем, про які публічно ніхто не розкаже.
По-друге, сідати за стіл, де вже пообідали двоє, якось не комільфо.
По-третє, і головне – такий підхід до керівництва України – бути «на підтанцьовці» і «на підхваті» абсолютно не відповідає тому рівню суб’єктності країни, який вибороли для дипломатії величезною ціною Сили оборони України.
Дональд Трамп, очевидно, грає роль посередника не відстороненого (як це було на переговорах у Саудівській Аравії), або активного спостерігача (як це було в Туреччині), а дуже включеного у процес перемовин посередника (є й така функція у дипломатичному праві й такі приклади в історії міжнародних відносин), але навряд чи рівновіддаленого.
Україні треба зараз не підігрувати в імітації переговорів про мир (такого результату навіть і не очікується), а провести двосторонні зустрічі з лідерами партнерських країн, зокрема, тих же США, Німеччини, Великої Британії, Франції і врешті-решт, багатосторонній саміт, де всі будуть за столом зі скоординованою, чіткою й сильною переговорною позицією та не залишать Україну наодинці.
