Чи врятує археологічні скарби заборона металошукачів?
Нещодавно представниками Управління охорони культурної спадщини вкотре було піднято питання про звернення до Верховної ради з метою реєстрації закону про заборону металошукачів, як засобів, що сприяють розкраданню археологічних цінностей пошуківцями– любителями.
Нагадаємо, що минула спроба здійснювалась ще у 2011 році, коли Верховна Рада України зареєструвала проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" (щодо охорони культурної спадщини) №9425. Ним передбачалась кримінальна відповідальність за використання без відповідного дозволу металодетекторів, або будь-якого іншого пошукового обладнання. У разі порушення, копачів очікував штраф у розмірі 17 тис. гривень та конфіскація обладнання, або позбавлення волі строком до 5 років. Проте як ми розуміємо, проект закону було провалено і на сьогоднішній день все залишається на своїх місцях.
У минулій статті «» ми розповіли про те, як чорні археологи збувають накопані скарби на ресурсі «Violity», проте сьогодні важливим питанням є: «Чи зупинить розкрадання археологічних цінностей заборона металошукачів?».
У першу чергу, ми вирішили запитати у самих копачів, що вони думають про можливу заборону детекторів.
– Поки металошукачі не заборонені, – немає сенсу говорити про це. Таке вже намагались впроваджувати. Та не вийшло, бо самі ж депутати є великими колекціонерами, і чорної роботи (щоб поповнити свої колекції) вони робити не будуть, – розповідає пошуковець Юрій Морець.
За словами археолога Святослава Химича, який і розповів нам у минулій статті про засоби збутку викопних експонатів «камрадами», причина розкрадання і продажі національного надбання не у самих виконавцях чорної роботи, а у державному апараті, який або не хоче бачити даного факту, або просто заохочує до цього, провалюючи все нові і нові законопроекти.
– Вже вкотре порушують це питання, але результатів я поки не бачу. Якщо навіть подадуть цей законопроект, – він буде просто проігнорований. Держава не готова зберегти своє надбання. У такому разі вона змушена лише викупати знайдене, а якщо вона не готова робити і це, їй залишається лише дорости до розуміння проблематики, – додає Химич.
За даними правозахисної організації «Спільна мета»: на сьогоднішній день на території України залишається близько 150 тис. археологічних памяток, на території яких було зафіксовано факт роботи чорних археологів. Але цікавим залишається те, що деякі з них хоч і є у державному реєстрі, проте жодних заходів з охорони цих об’єктів не зафіксовано.
Продовження читайте у наступній статті.
Олександр Гуцул
