Облога ордою Чинґізхана середньоазійської перлини Бухара (нині в Узбекистані) увійшла на сторінки історії як справжня легенда во язиціх.
Про це свідчить середньовічний хроніст курдського походження ІззуддІн Абул Хасан Алі ібн Мухаммад аль Джазірі, передає інформаційна агенція "Останній Бастіон".
За його спогадами, коли перший ординський хан узяв в облогу Бухару, то не зміг захопити місто з нальоту штурмом, натомість написав мешканцям наступне послання: «Той, хто на нашому боці – у безпеці».
Гарнізон під командуванням хорезмійського полководця Ґюр-хана відмовився переходити на бік ворога, а от жителі розділилися на два табори – одні сказали, що продовжать чинити опір, а інші згодилися підкоритися Чинґізхану.
Невдовзі володар Орди написав тим ще одного листа, але спрямував тим, хто погодився присягнути йому: «Якщо ви допоможете боротися з відмовниками, ми довіримо вам ваше місто».
Чинґізханову пропозицію зрадники сприйняли як наказ до дій, і між двома таборами бухарців спалахнула коротка, але доволі кривава братовбивча війна, в якій перемогли "прихильники Орди", згодом відривши загарбникам міську браму.
Але ж яким великим потрясінням для зрадників стало те, коли чужинці, увірвавшися у Бухару, почали вбивати їх, на що почули слова Чинґізхана: «Якби ви були вірні, то не зрадили б своїх братів заради нас, коли ми були для них чужими...».
Насамкінець медіаагенція "Останній Бастіон" нагадує читачам про те, як гіршою від вигаданого у Кремлі "татаро-монгольського іга" були й лишаються московити, які чомусь звуться "росіянами" або "русскімі".