Не така страшна Орда, як її малює Арестович
Гіршою від вигаданого у Кремлі "татаро-монгольського іга" були й лишаються московити, які чомусь звуться "росіянами" або "русскімі".
Про це кореспонденту інформаційної агенції "Останній Бастіон" заявила кандидат філологічних наук і доцент Караґандинського державного університету Айнаш Мустояпова.
За її словами, Олексій Арестович і йому подібні профани чи "експерти", які не тямлять в історії, свідомо маніпулюють фактами, зображуючи Орду – "дикунським творінням азійського степу".
«Вважаю, такі люди говорять про предмет, з яким погано знайомі. Я розумію, що не можна знати все, але у такому разі не слід просто не звертатися до того, чого не знаєш. У випадку з Арестовичем спрацював той самий згаданий ним "архетип ворога", у ролі якого в осілих людей виступають номади [тобто, кочовики – прим. ред.], зокрема, Орда. Про це вже багато було сказано», – зазначила Айнаш Мустояпова.
Дослідниця уточнює, що багато українців, на жаль, досі є заручниками брехливої чорної легенди про Золоту Орду як виключно "кочову державу грабіжників і варварів", навмисно сфабриковану російсько-совєцькою історіографією.
«Саме номади дбали про свою землю, прагнучи не завдавати їй жодної шкоди. Номади не експлуатували, а гармонійно вбудовувалися в екосистему, не порушуючи законів природи. Але пан Арестович оперує одіозними наративами совєцької історичної науки про монголів, пограбування, ярмо, номадизм тощо. Нащо він це робить, відом лише йому одному і тим, чию методичку він відробляє», – пояснює Айнаш Мустояпова.
Доцент Караґандинського державного університету наголошує, що кочовики у XV столітті відмовилися від імперської політики (в її теперішньому значенні – прим. ред.) та побудови імперії, тоді й були утворені наступні осібні ханства: Кримське, Ногайське, Казанське, Сибірське, Казахське.
Показово, але саме ця обставина дозволила виникнути централізованій Московії, яку цілком вірогідно збудували половці-кипчаки послуговуючися працею кріпаків-мерян у середині XIII століття й згодом стала вірнопідданим улусом Орди.
«Чи відомо Арестовичу, що коли номади зафіксувалися [тобто, закоренилися й опанували – прим. ред.] на своїх територіях і відмовилися від експансій, Європа розпочала свою набагато жорстокішу колоніальну політику, ніж завоювання ординців-номадів. Вони, номади, не колонізували, а контролювали правове поле, не зазіхали на традиції, мови, релігію мешканців завойованих територій, – тубільців.
Натомість номади вимагали дотримання, говорячи сучасною мовою, міжнародних норм, що дозволяють співіснувати народам, державам для торгівлі, культурних обмінів (знання, технології) тощо. Чи не логічно було б Арестовичу, мабуть, більше знайомому з історією Європи, а не Великого Степу, вдаватися до порівнянь, алюзій, хай тільки й заради червоного слівця, з відомої йому галузі, ніж демонструвати своє невігластво та повторювати російські пропагандистські наративи?
Але ж ні, він бачить витоки варварства в Орді й щиро вважає, що на росіян позначається досвід подій 8-вікової давнини, а не відносно недавнє минуле: кріпацтво, колоніальна політика царської імперії, тоталітаризм, відсутність культури та моральних імперативів, безсилля російського православ'я тощо. І до речі, вже достеменно відомо й доведено різними науками про кипчацький елемент української нації. Саме звідти бере початок козацька вольниця, але Арестовичу це ні до чого», – підсумувала кандидат наук пані Мустояпова.
Водночас "Останній Бастіон" нагадує своїм читачам про те, що путінська пропаганда ліпить із Московії такий собі острівець духовності, оазу-клоаку в океані "західного морального розкладання".
