Чому на всяку популістичну дурню є гроші, а на освіту українських дітей в Україні немає?
У держави немає грошей школярам на планшети, але є кошти на телемарафон та «кешбек на українські товари».
Один хлопчик у школі, що дуже погано знає англійську, але дуже мотивований навчитися, вмовив дружину допомогти йому. Вона pro bono присвятила пару вечорів по парі годин, щоб йому допомогти з англійською.
Під час занять вона дізналась, що в його смартфоні не працює динамік і він взагалі не тягне Teams (перевірила, так і є).
Багатодітна сім'я (яка б могла драпанути на щедру соціалочку у Німеччину чи Канаду), нужденна, не може дозволити оновлення гаджета.
Дружина вирішила виправити проблему - написала у церковному чаті «хто може віддати непотрібний, але функціонуючий смартфон для хлопця». Слава Господу, знайшовся брат Павло, який віддасть гаджет для навчання хлопця.
Завтра, коли підемо до церкви замолювати гріхи, то причепом і заберемо благословення для хлопця.
І це не поодинокий випадок.
Також в одному з класів дружини є дівчина теж з багатодітної нужденної родини, яка під час дистанційки приїжджає до школи і сидить за вчительським ноутом (так, вчителям видали ноути для дистанційки, але це жесть, ньому неможливо працювати, тому вчителі самі собі купують для роботи, але ті що дають підходять для навчання школярів - Teams, Google Meet, Zoom).
Коли були у знайомих в Німеччині (місто Траунштайн, Баварія), то там усім учням видавали планшети (з обмеженнями на завантаження застосунків) для навчання.
P.S. Ця пара занять йому реально допомогли. Отримав 10 з англійської на останньому занятті.
