У чому небезпека підриву туші кашалота?
У листопаді 1970 року на пляж поблизу міста Флоуренс викинуло 7-тонного мертвого кашалота. Що з ним було робити, жителі не знали.
За кілька днів дорожній робітник Джордж Торнтон з Ореґону запропонував просто підірвати тушу. Він планував закласти заряд динаміту під кашалотом з боку пляжу — тоді її розірвало на дрібні шматочки та віднесло у Тихий океан, де м'ясо розтягнули б краби та чайки.
Правда, Торнтон не знав, скільки саме потрібно вибухівки, а тому щедро заклав під кашалота пів тонни динаміту — 20 ящиків. Але все пішло зовсім не так, як планувалося: після вибуху великі шматки кашалота розкидало по всій окрузі.
У Флоуренсі тими днями проїздом опинився підприємець Волт Еменгофер. Під час Другої світової війни він мав справу з вибухівкою і розумів, що Джорджу потрібно було або менше вибухівки, щоби просто зіштовхнути кита в море, або набагато більше, щоб розщепити його на дрібні шматки.
Бізнесмен намагався попередити робітника, але той відмахнувся. До слова, пан Еменгофер приїхав у Флоуренс на своїй новій машині, яку купив за декілька днів до цього, проте 12 листопада його припарковане авто розчавило шматками підірваного на пляжі кита; іронія долі, погодьтеся.
На щастя, ніхто із людей не постраждав, однак усі, хто перебували неподалік, вкрилися дрібними шматочками мертвого кашалота. План Торнтона зазнав цілковитого фіаско, бо у результаті дорожні робітники просто закопали те, що залишилося від підірваного кашалота.
Втім, автор плану не помітив провалу. У коментарі місцевої газети пан Торнтон сказав, що, мовляв, «усе сталося саме так, як і повинно було», за винятком того, що вибух залишив велику яму із рідиною темно-червоного кольору у піску під китом.
