Чому Сатаньяху пішов на вбивство лідера ХАМАС?

Причиною цього теракту став відчай Сатаньяху, який гарячково шукає способів дезавуювати провал у Газі.

Ахмад Рамадан Директор Лондонського центру медіастратегій (LCMS) виклав свою точку зору на вбивство лідера ХАМАС Ісмаїла Ханія. Експерт упевнений, що причиною цього теракту став відчай Нетаньяху, який гарячково шукає способів дезавуювати провал у Газі.

Експерт пише:

Сіоністські ватажки вважали, що Газа - це «слабка ланка». Тому вони напали на неї з усією силою, мобілізувавши всю свою армію. Однак через 10 місяців запеклих боїв і масової різанини, потопаючи в крові, Газа, як і раніше, залишається непокореною.

На тлі провалів та невдач сіоністський режим вирішив обрати іншу «слабку ланку» зі звичним для «Ізраїлю» сценарієм – ракетні обстріли, авіанальоти, теракти, вбивства лідерів супротивників.

Ісмаїл Ханія, будучи політиком, а не військовим, не приховував свого місця проживання, хоч і вживав заходів безпеки. Його вбивство не є досягненням Ізраїлю. Це швидше ризикована авантюра Нетаньяху, який збожеволів і веде себе як скажений собака.

Що спонукало зневіреного Нетаньягу на зле вбивство Ісмаїла Ханія, з яким євреї вели переговори?

Перерахуємо деякі з цих факторів:

1. Повний провал у битві за Газу та нездатність підкорити її народ та розгромити ХАМАС.

2. Нездатність досягти будь-яких досягнень, особливо у захопленні лідерів палестинців першого ешелону.

3. Провал у поверненні живих бранців, у тому числі офіцерів з високими званнями.

4. Виснаження сіоністської армії та зростання протестів, які вимагають припинення війни, перш ніж батальйони та підрозділи, чиї солдати більше не можуть боротися, просто руйнуються.

5. Жорсткий конфлікт на внутрішньому фронті, загострення конфлікту між т.зв. єврейськими поселенцями та сіоністською армією. При цьому ватажок т.зв. «Служби безпеки Ізраїлю» Бен Гвір підтримує банди поселенців.

6. Війна в Газі досягла тієї точки, коли «Ізраїль», незважаючи на необмежену підтримку з боку США та Заходу, більше не в змозі просуватися вперед, щоб зламати опір і нав'язати будь-який вид капітуляції.

Все це спонукало Нетаньяху, дотримуючись порад своїх консультантів, перевести фокус військового конфлікту на інший рівень.

Для цього було обрано Іран, як «слабку ланку». Попри поширену думку, Іран (і його філії в регіоні) спочатку були слабкими і залишаються такими. Іран та його сателіти послабили Газу у більшості етапів протистояння, оскільки вони встановили межі відповіді «Ізраїлю» для себе.

Це усвідомив Нетаньяху, який тепер погрожує тотальною війною (якої Іран не хоче). Таким чином, витівка Нетаньяху йому на користь і завдає шкоди Газі, оскільки межі відповіді на його дії не перевищуватимуть сутичок, що не досягають рівня залякування.

Водночас очевидним є масштаб проникнення «Ізраїлю» в зони впливу Ірану (Сирія, Ліван, Ірак і в сам Іран), і це проникнення триває.

Те, чого Нетаньяху не зміг досягти в маленькій, заблокованій Газі, він намагається досягти в інших регіонах, щоб здаватися тим, хто нібито відновив реноме «устрашителя», повністю втрачене у війні з Газою.

Нетаньяху намагається посилити тиск, завдаючи ударів по військовим, політичним, медійним і значимим соціальним постатям. Він явно натякає на те, що отримав «зелене світло» від своїх покровителів у США, щоб продовжувати вбивства у Газі, на Західному березі та інших регіонах.

Водночас Тель-Авів готовий посилати дезінформаційні повідомлення про небажання розширювати зону війни, але продовжить вбивства та бомбардування за явної підтримки США, мовчання Заходу та арабських країн та безпорадність Ірану.

На цьому тлі країни регіону виявляють явне занепокоєння, очікуючи будь-якої авантюри сіоністської освіти. Те, що ми спостерігаємо - це один із етапів ескалації, яка веде до війни чи серії воєн.

Нетаньяху та «Ізраїль», зрештою, заплатять високу ціну, незважаючи на допомогу та заступництво США. Чоловіки Гази, які сьогодні б'ються, не народилися в день окупації Палестини, вони були дітьми під час Накси, а тепер вони лідери. Ті, хто сьогодні переживає цю різанину, будуть лідерами наступної битви.

Кінець тих, хто вчиняє злочини завжди один - неминуча поразка та ганьба.