Чому в українській владі не з'являються лідери
Про лідерство і лідерів.
Арістотель модель влади, в якій можуть сформуватися лідери, називав аристократією. В теперішній інтерпретації щось подібне зачасту іменують мерітократією. Трохи подібне.
Що таке аристократія і аристократи взагалі? За визначенням того самого Арістотеля, це люди, яких з самого малечку вчили бути "владою".
Тобто, прививали моральні цінності, гартували фізично, як воїнів, давали знання управлінські, політичні (тобто як створюється спільнота полісу, які в неї інтереси, як їх виявляти і дотримуватись), також їх вчили давній філософії. Тобто тому, звідки взялися сучасні знання про все.
Еліта – аристократія формувалася з покоління в покоління. Принаймні, з позиції Арістотеля. Він сам приклав немало зусиль в формуванні еліти, бувши вчителем Александра ІІІ, якого ми знаємо за прізвиськом Македонського.
Тепер давайте розглянемо той образ аристократа. Це глибоко моральна (не плутати з релігійною) людина, яка розуміє і зосереджена на втіленні інтересів громади. Тобто Полісу (в нашому випадку це називається державою). Яка уміє вислухати і, проаналізувавши, дійти до висновків, що є насправді тим суспільним інтересом. Також аристократ повинен бути освідченим, а це значить – не переставати вчитися, отримувати досвід в усіх сферах, які мають знаходитись під його контролем.
Саме такі люди з такими властивостями можуть претендувати на високе звання Лідера (монарха, одноосібного правителя).
Але ще сам Арістотель говорив, що таке ідеальне в природі неможливе. Тому він сам схилявся до більш "парламентської" форми урядування. Найбільш близьким за формою такий парламент є в Сполучених Штатах. Двопалатний. Хоча Арістотель говорив про однопалатний (аристократичний) парламент і Агору, тобто збори громадян поліса для вирішення нагальних питань громади, ситуативно, по мірі необхідності.
Чи можемо ми відтворити таку форму? Відповідь – ні. Бо у нас немає аристократії як класу. Чи можно відтворити щось подібне? Так. Форма, яку можна взяти за основу, – мерітократія. Тобто, еліта складається з людей, які самі за власною волею пройшли той шлях. Мають високу моральність, мають знання і управлінські навички. Про це якраз писав Карл Маркс, що керувати державами повинні високоосвідчені і високоморальні буржуа.
Тобто представники середнього класу, які, підкреслюю, самостійно збудували власні бізнеси, і свідомо, щоб не вступати в конфлікт інтересів, відмовились від них на чиюсь користь для того, щоб стати політиками.
Що ж маємо ми?
Люди при владі не мають не те що високої моралі, вони проявляють самі низменні риси. Брешуть, піаряться, "рішають" між собою. Це не аристократи. Факт. Генпрокурор без фахової освіти, прем'єр без освіти взагалі. Не хочу навіть продовжувати.
То може вони мерітократи? Он у президента, цілі концерни у власності. Та й взагалі він примудрився всунути свої жирні пальчики в усі каструлі і баняки в країні. Теж ні. Бо він ті матеріальні цінності здобув завдяки своїм посадам і місцезнаходженню біля і в самій владі. Просто забийте у вікіпедію, і подивіться на "трудовий шлях" цієї людини. Коли він встигав бізнес розвивати, в той час як був міністром, віце-премєром, народним депутатом, тощо.
Себто маємо – відсутність справжної аристократичної чи мерітократичної присутності у владі. Тому лідери і не з'являються там.
А чи можуть з'явитися лідери знизу?
Лише за однієї умови. Якщо людина почне вчитися, будувати власне життя, власний бізнес, керувати людьми за мірою справедливості, а не автократично, і досягнувши рівня досвіду, підтвердженого матеріальними здобутками, заробленим, а не вкраденим через непрозорі схеми, майном. Така людина з власного бажання може претендувати на звання Лідера.
На жаль, серед тих, хто зараз на це претендує, я таких не вбачаю.
Хтось має високу моральність, але й собачої буди не збудував. Хтось має такі буди, що туди всіх собак світу можно впихнути, але брехлива і жадібна, навіть не людина... Тому й немає лідерів. І немає навіть середовища для їхнього формування.
Я зараз не бачу можливості вибрати Лідера. Я бачу тільки одну можливість – формування середовища для виховання такої мерітократичної еліти.
По-перше, через просвітництво. Хто хоче пройти шлях формування лідерства, той навчиться і піде як евангелист в народ, несучи ідеї омріяної країни. Але бажань і амбіцій дуже замало. Треба наполеглива праця, ну і хоч якісь здібності.
Напрошується думка: чи не створити такий навчальний центр, де б вчити людей мислити, працювати, аналізувати і виправляти помилки?
Але це все за умови розуміння людьми, що реалізувати нову систему (не нову в всесвітньому сенсі, а нову для України) в існуючій парадигмі суспільно-політичних, зрештою і економічних відносин, неможливо. Тому всілякі ідеї з точковими реформами, на мій погляд, є розпорошенням потенційної енергії для змін, і є контрпродуктивними.
Андрій Кочуков
