Чому зміна клімату на часі попри війну?
Урочисто стартувала #СОР27 — Конференція ООН зі зміни клімату. Україна теж бере у ній участь.
Ба більше: навіть вперше має свій власний павільйон. Фактично, міжнародній спільноті показується, як росія нищить наше довкілля та якого майбутнього відновлення ми потребуємо.
Хтось може сказати – триває війна, розмови про клімат – це забавка мирного та ситого періоду; тому – не на часі. Я із цим взагалі не погоджуюся, далі поясню чому.
- По-перше, протидія зміні клімату = ізоляція росії на енергетичному фронті.
Залежність Європи від росії, як основного постачальника енергоносіїв (40% газу, 25% нафти, 70% вугілля у 2021 році) відходить у минуле (зараз імпорт газу з росії – лише 7,5%). Енергія сонця та вітру, біометан, великі накопичувачі електрики, зелений водень, біодизель та біоетанол можуть розв'язати одразу дві проблеми світу – енергетичний шантаж росії та загрозу існування людства через зміни клімату.
- По-друге, зелена енергетика – це енергетична безпека та стійкість України.
Не маймо ілюзій, імпортний природний газ заходить в Україну з росії. Постачання нафти не з Білорусі та росії виявилися дорогими при закупівлях та важкими в логістиці, а нафтопереробна інфраструктура – дуже вразливою.
Вугілля, з якого ми виробляємо чверть всієї електроенергії, ми також активно везли з росії. І тепер вкотре гостро постає питання, чи вистачить нам його запасів.
Імпортувати вугілля дорого і логістично складно через закриті порти. Єдине рішення для нас – підвищувати ефективність споживання енергоносіїв та заміщувати імпортні копалини на власну альтернативну зелену енергію, а виробити її ми можемо чимало.
- По-третє, викопне паливо має страшну ціну – людські життя.
Згідно з дослідженням, у 2019 році 2 700 людей в Україні померли від хвороб, спричинених викидами вугільних теплоелектростанцій. Відносно всього населення, це у 20 разів більше ніж в Європейському союзі.
Ще більше людей живуть з проблемами зі здоров'ям – через забруднення від викопних палив. Тому, #СОР27 – це можливість для нас ще раз нагадати світові, що росія – безпекове та енергетичне зло.
Що ми готові та здатні бути партнером у зеленій трансформації світу без викопного палива. Для нас самих це дзвіночок, що у світі тривають великі зміни.
Це від нас залежить: чи за 5-10 років пропонуватимемо нікому не потрібні сховища й труби під природний газ, імпортувати вугілля та нафту, або бути самодостатніми експортерами зелених енергоносіїв. А на них, до слова, попит тільки зростатиме.
