Чумацький шлях Рябошапки
Те, що Держдеп нагородив колишнього генпрокурора Рябошапку премією за успіхи в боротьбі з корупцією спричинило збурення серед прокурорів.
Повідомлення ЗМІ про те, що Державний департамент Сполучених Штатів нагородив колишнього генерального прокурора Руслана Рябошапку премією за видатні успіхи в боротьбі з корупцією спричинило чимале збурення в прокурорському корпусі. Народ намагався пригадати, які саме подвиги на теренах боротьби з корупцією встиг скоїти Руслан Георгійович за час свого недовгого, але яскравого перебування на вулиці Різницькій. Бо запам’ятався Руслан Георгійович лише масовим незаконним звільненням співробітників органів прокуратури, яких тепер суди поновлюють на посадах з виплатою компенсації за вимушений прогул коштом українських платників податків, затриманням так званих вбивць Шеремета Андрія Антоненка, Яну Дугарь та Юлію Кузьменко та незаконним звільненням з-під варти й передачею в Росію колишніх «беркутівців», яких судили за розстріл учасників акцій протесту в лютому 2014 року.
Так що, Антоненко, Дугарь і Кузьменко були ще й корупціонерами? – Дивувалась політично стурбована громадськість. Чи боротьбою з корупцією в Держдепі вважається продаж кримінальних проваджень з нечуваним раніше розмахом – за часи Рябошапки в Офісі генерального прокурора можна було за 50 тис. доларів купити справу, за закриття якої раніше брали до 2 млн. доларів? Інші припускали, що рябошапчина премія – це допомога Уряду Сполучених Штатів українському бюджету – щоби було на що накладати арешт у випадку, якщо генеральна прокурорка Венедіктова звернеться до суду з регресними вимогами до Рябошапки й зажадає відшкодування шкоди, завданої її попередником. Але інтрига тривала недовго: урешті-решт експерти дійшли висновку, що Руслан Георгійович був нагороджений за посилення обороноздатності держави шляхом призову на кілька днів на військову службу головного військового прокурора Віктора Чумака.
Взагалі-то колишній народний депутат і колишній юрис-консульт Державної прикордонної служби Віктор Васильович Чумак категорично не мав права працювати в органах прокуратури – станом на вересень 2019 року тодішня редакція Закону України «Про прокуратуру» передбачала, що призначення на адміністративну посаду в органах прокуратури міг отримати лише прокурор, тобто особа, яка набула статус прокурора за особливою процедурою на конкурсних засадах. Власне, у цьому й полягала реформа прокуратури, яку в 2015 році провели в Україні на американські гроші під орудою американського посольства професійні громадські активісти.
Враховуючи феноменальну юридичну безграмотність Чумака, жодних шансів скласти іспити й отримати прокурорську посаду в нього не було. І тоді Рябошапка придумав, як ощасливити український народ і побороти корупцію: 10 вересня 2019 року військовий пенсіонер Чумак подав Рябошапці заяву про тимчасове призначення його на посаду прокурора відділу організації представництва держави, протидії корупції у військовій сфері та в оборонно-промисловому комплексі в регіонах управління представництва інтересів держави у воєнній сфері Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України на час відпустки для догляду за дитиною Вікторії Шекшеєвої.
Ця заява була спричинена тим, що Рябошапка, будучи не абияким випускником Міжнародного соломонового університету, чомусь вирішив, що це не постійну роботу прокурором не можна призначати без конкурсу та атестації, а на тимчасову – можна. І 10 вересня 2019 року наказом №831ц Руслан Георгійович, брутально порушивши вимоги Закону України «Про прокуратуру», призначив пенсіонера Чумака прокурором без жодного конкурсу.
У ніч з 10 на 11 вересня 2019 року Чумаку наснилося, що він заслуговує на трохи вищу посаду, аніж звичайний прокурор відділу, і зранку 11 вересня 2019 року побіг до Рябошапки із заявою про призначення його на посаду заступника генерального прокурора – головного військового прокурора.
Такі кар’єрні амбіції Віктора Васильовича, відомого в прокурорських колах під прізвиськом «Кетчуп», не залишились поза увагою Рябошапки і він одразу ж видав наказ від 11 вересня 2019 року №837ц про призначення Чумака заступником генерального прокурора – головним військовим прокурором.
Здавалося б, що життя Чумака, хоча й незаконно, але покращується, але жаба, що оселилась у буремній душі Віктора Васильовича, не давало йому змоги спокійно спати вночі та радіти життю. Ще ба пак: будучи військовим пенсіонером і цілим генерал-майором юстиції, Віктор Чумак отримував лише 10 тис. грн. пенсії на місяць. У той час як він мав можливість за допомогою Рябошапки організувати собі призначення значно більшої пенсії. Відтак, у Чумака визрів план покращення свого матеріального добробуту на руїнах Головної військової прокуратури, яку він разом з Рябошапкою так швидко розвалював.
18 листопада 2019 року Чумак звернувся до українського народу, розповівши про те жахіття, яке коїться в країні: виявляється, під час війни, у 2014 році, була створена військова прокуратура – підрозділ прокуратури, співробітники якої є військовослужбовцями й уклали контракт по проходження військової служби з Міністерством оборони України. А це ж неприпустимо! Як це так – щоби якісь там прокурори ходили по військових частинах і перевіряли дотримання законності! Натомість Чумак і Рябошапка оголосили реформу – ліквідувати з нового року оту військову прокуратуру. «Військових прокурорів, – запевняв Чумак, – уже виводять із-під підпорядкування Міноборони. І абсолютно точно вже не діятиме прокурорський «призов» через військове відомство. Ці люди будуть цивільними і повністю перейдуть у підпорядкування генеральному прокурору. Військова прокуратура входитиме до складу Генпрокуратури, а не Міноборони. Всі види забезпечення прокурори теж отримуватимуть тут, за місцем роботи. А не так, як раніше: Міноборони їх забезпечувало, а прокурори його контролювали, що породжувало прямий конфлікт інтересів».
А в той час як Чумак виголошував заяви про неприпустимість перебування прокурора на військовій службі, він домовлявся з Рябошапкою на кілька днів стати військовим, щоби збільшити собі в 10 разів майбутню пенсію: 15 листопада 2019 року Віктор Васильович виплакав у Руслана Соломоновича, пардон, Руслана Георгійовича подання на міністра оборони України про призов Чумака на військову службу із запасу (вих.№10/7-1079вих-19 від 15.11.2019).
3 грудня 2019 року наказом Міністра оборони України №692 Чумак призваний на військову службу із запасу і одразу направлений в розпорядження генерального прокурора. Майбутній лауреат премії Державного департаменту своїм наказом від 6 грудня 2019 року №1086-вк звільнив Чумака Віктора Васильовича з посади заступника генерального прокурора – головного військового прокурора з 11 грудня 2019 року у зв’язку зі вступом на військову службу.
Цього ж дня 6 грудня 2019 року наказом генерального прокурора №1087-вк Чумак В.В. зарахований до списків особового складу Головної військової прокуратури та призначений на посаду заступника генерального прокурора – головного військового прокурора з 12 грудня 2019 року.
Прослуживши на військовій службі 16 днів, Віктор Васильович зрозумів, що негоже цілому генерал-майору юстиції підпорядковуватись рядовому Рябошапці. До того ж Чумак як раз отримав зарплату за грудень 2019 року в розмірі 153 544 грн., а відтак у нього з’явились правові підстави для перерахунку його скромної військової пенсії.
Так, 28 грудня 2019 року наказом Міністра оборони України №733 Чумак був звільнений з військової служби в запас. У свою чергу, Руслан Соломонович, пардон, Руслан Георгійович того ж дня видав наказ №1264-вк, яким привласнив собі владні повноваження Міністра оборони України, і також звільнив Чумака В.В. з військової служби в запас з 31 грудня 2019 року.
Не бажаючи залишитись на вулиці, хоча і з пенсією понад 100 тис. грн. на місяць, Віктор Васильович одразу ж 28 грудня 2019 року подав генеральному прокурору заяву з проханням призначити його на посаду заступника генерального прокурора.
Такі побажання військового пенсіонера не залишились поза увагою Руслана Соломоновича, пардон, Руслана Георгійовича і все тоді ж, 28 грудня 2019 року, наказом генерального прокурора №2353ц Віктор Васильович призначений на посаду заступника генерального прокурора в Офіс Генерального прокурора з 2 січня 2020 року.
Щоправда, виникає запитання: а як так трапилось, що наказ Рябошапки від 28 грудня 2019 року виконаний на бланку Офісу Генерального прокурора, який розпочав свою роботу аж за 5 днів по тому, тобто 2 січня 2020 року. Аналогічні запитання виникають й з приводу повноважень Рябошапки своїм наказом звільняти свого поплічника з військової служби. Відповідь очевидна: ці накази – то є фальшивки, незграбно виконані Рябошапкою та Чумаком «заднім числом» з метою розкрадання коштів державного бюджету, які були незаконно виплачені Віктору Васильовичу. При цьому злочин не міг бути вчинений без співучасті тодішнього міністра оборони Андрія Загороднюка.
Також звертає на себе увагу та обставина, що в період свої звільнень і перепризначень пан Чумак, хоча й припиняв трудові відносини з Генеральною прокуратурою України, продовжував залишатись членом першої кадрової комісії – випускник Міжнародного соломонового університету Рябошапка, як бачимо, не додумався внести відповідні зміни в накази, якими була оформлена чергова «реформа прокуратури».
Як згодом встановила Рахункова палата, таким чином Чумак за кілька днів фіктивної військової служби додатково привласнив 22,2 тис. грн. грошового забезпечення. Окрім того, завдяки цій афері пану Чумаку у вислугу років зарахували ще 7 років, які Віктор Васильович присвятив нужденній праці у Верховній Раді України, де він щоденно оспівував найбрудніші корупційні схеми свого друга Артема Ситника.
А, відтак, Чумак отримав вихідну допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50% останньої заробітної плати за кожен рік, починаючи з 2012 року. Але й це не все: вигідно продавши Коломойському посаду прокурора м.Києва й призначивши Сергія Юлдашева, Чумак звільнився з органів прокуратури й став судитись з Пенсійним фондом, вимагаючи, щоби йому через те, що він прослужив у війську впродовж 16 днів «особливого періоду», тепер довічно виплачувалась пенсія без будь-яких обмежень і в розмірі, не менше 135 тис. грн. на місяць.
Зрозуміло, що якби в Україні був би генеральний прокурор, то Чумак зараз би знайомився з меню Лук’янівського СІЗО, а Рябошапка б не премії в Державному департаменті США отримував, а ходив би на допити й пояснював, хто його напоумив призначати прокурорів без конкурсу, з якою метою він влаштував Чумака на 16 днів на військову службу й чи отримав за це грошову подяку від Віктора Васильовича. Але доки в кабінеті на вулиці Різницькій засідає безграмотна генеральська донька, про таке можна лише мріяти.
