Щорічно 11 січня в Японії відзначають День собак на честь знаменитого на весь світ пса Хатіко, увічненого у літературі та кіно.
Іноземні туристи й самі жителі Токіо цього дня приходять у район Сібуя, де встановлено бронзовий монумент тварині. Небайдужі покладають квіти та згадують про його вірність хазяїну.
Чим же уславився пес? – Усе дуже просто і до щему у серці прозаїчно!
Так, 10 листопада 1923 року у префектурі Акіта на острові Хонсю народився собака породи Акіта-іну. Хазяїн щеняти подарував його своєму другові, професору Хідесабуро Уено, а той назвав пса Хатіко (япон. ハチ公), що у перекладі означає "восьмий".
Собака був надзвичайно відданим, завжди супроводжував свого господаря і відзначився рідкісним послухом. Щодня професор їхав на роботу до Токійського університету, а Хатіко неодмінно проводжав його до входу на станцію Сібуя; о 15:00 він знову повертався, щоби зустріти хазяїна.
21 травня 1925 року під час однієї з лекцій в університеті у професора стався інфаркт, але лікарі не змогли врятувати йому життя і додому він уже не повернувся. Того ж дня Хатіко не дочекався господаря і відтоді приходив на стацію щодня, чекаючи до вечора, а ночував на ґанку професорського будинку.
Родичі та друзі науковця намагалися знайти для Хатіко новий будинок і господарів, однак пес продовжував приходити на станцію. Не було жодної людини, яка б залишилася байдужою до терплячого очікування і безмежної відданості.
Після публікації у виданні "Ранкове сонце" (япон. あさひしんぶん) статті про Хатіко, люди стали приносити йому ласощі та їжу, щоби підгодувати під час марного очікування. «Відданий старий пес чекає повернення свого господаря, який помер аж 7 років тому», – підсумували газетярі.
Звідтоді собака став відомий на всю Японію, дехто спеціально приїжджав на станцію Сібуя, щоби подивитися на Хатіко. Його смерть – 8 березня 1935 року – була сприйнята більшістю японців як особиста втрата, а прощання набуло ознак загальнонаціонального трауру (захід відвідала імператорська родина – прим. ред.).
Опісля останки пса були кремовані, а його прах похований на цвинтарі Аояма у Токіо, поруч із прахом професора Уено. Світ дізнався про відданого Хатіко тільки у 1980-х роках завдяки виданню однойменної тужливої повісті, за мотивами якої у 2009 році знято стрічку з Ричардом Ґіром у головній ролі.
На загал історія Хатіко яскраво змальовує та демонструє всю сутність псячої породи Акіта-іну: вірність, норовливість і безмежну відданість своєму господарю. Ось чому вона по праву вважається собакою-компаньйоном, що буде з вами навіть після скону.
Між тим, як уже інформував "Останній Бастіон", почуття відданості є свого роду механізмом, що зберігає потяг людини до мотиву; за відсутності такого настає ментальний дефолт.