День в історії: 4 березня 1952 року в бою з МГБ загинув український художник Ніл Хасевич

ІСТОРІЯ
04 березня, 20:27
День в історії: 4 березня 1952 року в бою з МГБ загинув український художник Ніл Хасевич
Фото: volyn.com.ua

“Я, каліка, б'юся в той час, коли багато сильних і здорових людей у світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива”…

4 березня 1952 року на 47-у році життя у нерівному бою з радянським МГБ загинув Ніл Хасевич,  художник і графік світового рівня, автор візуального образу Української Повстанської Армії.

“Я не можу битися зброєю, але б'юся різцем і долотом. Я, каліка, б'юся в той час, коли багато сильних і здорових людей у світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива… Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б'ються... Така моя думка, думка рядового підпільника. Слава Україні!..”, — написав художник Ніл Хасевич за рік до своєї загибелі.

Але пригадаємо спочатку те, що Ніл Хасевич народився 25 листопада 1905 року в селі Дюксин (нині Костопільського району Рівненської області) у родині сільського священника. Навчався у приватній українській гімназії у Рівному, по дорозі до якої у віці 14 років потрапив під потяг і втратив ліву ногу. 

Попри інвалідність Ніл, який сам змайстрував собі протез, продовжив навчання і почав паралельно брати уроки іконопису.

У 1925 році він екстерном закінчив гімназію і, скориставшись компенсацію за інвалідність від власника залізниці, отримав можливість навчався у варшавській Академії прикладних мистецтв, де став співорганізатором групи "Спокій", що об'єднала 33 українських молодих художників.

День в історії: 4 березня 1952 року в бою з МГБ загинув український художник Ніл Хасевич_1

Хасевич (ліворуч) із друзями під час навчання у Варшавській академії. 1930-ті. Архів Центру досліджень визвольного руху.

Працюючи у галузі станкової, книжкової та документальної графіки, уже в 1930-і роки Хасевич активно друкувався у польських виданнях, став лауреатом кількох престижних нагород, а його роботи експонувались на міжнародних виставках у Польщі, Німеччині, Чехословаччині та США.

На початку Другої світової війни, Хасевич повертається на територію України, де розпочинаються нові життєві випробування. 

Повернувшись у 1935 році на Волинь, Хасевич вчителював, працював бухгалтером, напередодні війни вступив до революційної ОУН Степана Бандери, в період німецької окупації був мировим суддею у селі Деражне, згодом разом з письменником Уласом Самчуком працював у рівненській газеті "Волинь".

День в історії: 4 березня 1952 року в бою з МГБ загинув український художник Ніл Хасевич_2

В 1942-1943 в окупованому німцями Львові, Хасевич на виставці українських художників, експонував роботу патріотичної тематики "Спіть, хлопці, спіть", а до цього часу встиг виставити свої роботи у Варшаві, Львові, Луцьку, Рівному, Празі, Берліні, Римі, Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі та інших містах. 

День в історії: 4 березня 1952 року в бою з МГБ загинув український художник Ніл Хасевич_3

У молодого митця з’являються псевдо: Бей-Зот/Левко/Рибалка/333/Старий/Джміль, адже він міняє художні салони на криївки. 

Варто зауважити, що до війни його картину "Прання" було відзначено почесною нагородою "Ватикан", а портрет гетьмана Івана Мазепи отримав почесний диплом Варшавської академії.

З квітня 1943, коли масово формувалися загони УПА, художник долучився до неї, а згодом його було обрано до центрального і крайового проводів ОУН. 

День в історії: 4 березня 1952 року в бою з МГБ загинув український художник Ніл Хасевич_4

З цього часу він відповідає за пропаганду, за роботу повстанської друкарні, за підготовку ілюстрацій до сатиричних журналів УПА "Український перець" та "Хрін", за оформлення підпільних видань. 

День в історії: 4 березня 1952 року в бою з МГБ загинув український художник Ніл Хасевич_5

Також розробляє проєкти прапорів, печаток, бланків для грошей/відзнак. Розробив ескізи Хреста Заслуги і Хреста Бойової Заслуги та медалі “За боротьбу в особливо важких умовах”. 

Під командуванням Клима Савура, очолює політико-пропагандистську ланку групи УПА "Північ". 

День в історії: 4 березня 1952 року в бою з МГБ загинув український художник Ніл Хасевич_6

І навіть після закінчення Другої світової війни, Хасевич лишається на бойовому посту. УГВР неодноразово пропонувала йому переправитися на Захід, але він відмовився.

Роботи Хасевича розповсюджувалися не лише в СРСР, а і за кордоном. Його гравюри з підпілля потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН та іноземних дипломатів. 

В 1951 це призвело до того, що в Москві постановили: "Ці малюнки підкидають до посольств, делегатам сесії Генеральної асамблеї ООН. Задум "провокаторів" – переконати громадську думку Заходу, що на Україні немовби йде масова збройна боротьба проти Радянської влади. Ваше завдання за будь-яку ціну: розшукати автора малюнків і припинити його антирадянську діяльність". Іншими словами – знищити.

Кажуть, сам Сталін дав наказ знайти і знищити нашого видатного художника

Для цього залучають капітана держбезпеки, колишнього контррозвідника, Бориса Стекляра. Під його началом створюють міжобласну оперативну групу. До неї додатково долучають капітана Маркелова та капітана Кудрицького.

"Розробляли" воїна-художника, виходячи на його оточення, влаштовуючи засідки. Вийшовши у Львові на громадянина М., який переховував у себе особистий архів Ніла Хасевича, “органи” розраховували виманити цим Хасевича, але безрезультатно.

Втім "гебня" не спиняла своїх пошуків, і в одному із захоплених бункерів знайшли зашифровані документи. Дешифрувавши їх, окрім послання: "заготували для Вас 5 кілограмів паперу, вишневе дерево", вичитали ймовірне місце знаходження Хасевича, криївка на хуторі біля с. Сухівці, що за 12 км від Клевані Рівненської області.

Ніл Хасевич Лицар Срібного Хреста Заслуги та медалі "За боротьбу в особливо важких умовах".

Оточивши хутір вороги виявили і саму криївку, обладнану на селянському дворі, вхід до якої був прихований у клуні під дровами. У ній знаходився Хасевич і двоє бійців, які його охороняли. Зав'язався бій.

Врешті-решт  оточені Ніл Хасевич "Зот", В'ячеслав Антонюк "Матвій", Антон Мельничук "Гнат", спалили всі документи в криївці та застрелились з особистої зброї. 

Вони загинули як і годиться справжнім воїнам, з ідеєю в серці та зі зброєю в руках. Ніл Хасевич Лицар Срібного Хреста Заслуги та медалі "За боротьбу в особливо важких умовах".

Тіла загиблих, після того, як вони на три дні для глуму і деморалізації населення були виставлені на показ у Клевані, були вивезені у невідомому напрямку. Місце їх поховання й досі лишається невідомим.

В березні 2017 році Генеральна прокуратура України порушила кримінальне провадження стосовно 94-літнього колишнього співробітника КГБ, почесного ветерана СБУ та керівника громадської організації "Розвідники", Бориса Стекляра, який безпосередньо брав участь у "полюванні" на Хасевича, за звинуваченням в "умисному вбивстві двох і більше осіб, у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку".
 

Читайте також:
Потрапивши в полон внаслідок зради ця мужня жінка не видала нікого і не просила помилування.
08 квітня, 17:12
Ці українські воїни вважалися зниклими безвісти під час Бродівського котла у липні 1944 року.
07 квітня, 18:15
Методи боротьби Олександра Музичка був вкрай небезпечними для антиукраїнської влади.
24 березня, 14:16
"В час, коли білим світом ідуть криваві жнива – ти віриш лише у Бога і сімнадцятий “глок"...
14 березня, 17:48
Після закінчення другої світової війни він ще п'ять років стояв на вістрі боротьби українців за свою Незалежність.
05 березня, 17:27
Воно має стати місцем, яке об’єднуватиме всіх українців у пошані до героїв, які віддали своє життя за Україну.
03 березня, 14:46