Детройтський кейс. Частина перша.
Наскільки убивчим є потурання масам, профспілкове та інші лівацтва.
Років 5 чи 6 тому мені трапився текст, що напевне мав відношення до якогось із тренінгів Академії Громадянської Участі. Ймовірно текст був ілюстрацією потреби сталого розвитку міст і довгострокових планувань. Але мені він виявився яскравим свідченням, наскільки убивчим є потурання масам, профспілкове та інші лівацтва. В кілька частин процитую із окремими наголосами і акцентами.
Отже, ч. 1.
«18 липня 2013 року місто Детройт подало на банкрутство. Банкрутство Детройта – не менш важлива історія, ніж дефолт Греції. Важливість її в тому, що банкрутство не було обумовлено ніякими (!) зовнішніми причинами. Як стверджують деякі дослідники – це було фіаско соціал-демократичної ідеології в чистому вигляді.
У 1960 році в Детройті було 1,6 мільйона населення, з них 29% чорних і 70% білих. Зараз у Детройті 707 тисяч жителів, чорних з них 84%. У Детройті найвищий у США рівень вбивств, 70% вбивств пов'язано з наркотиками. У Детройті найвища в Америці неграмотність - лише 7% школярів вміють швидко читати. У Детройті 70 тисяч покинутих будинків.
Житлові будинки в Детройті коштують в 20 разів дешевше, ніж у середньому по країні, при цьому мером Детройта за останні 40 років є чорний демократ. Детройт, це найбільш «демократично» (за Демократичну партію) голосуюче місто США.
І якщо не знати деталей, то те, що сталося з Детройтом виглядає вражаючим.
Детройт тільки півстоліття тому був автомобільною столицею США і світу. Це було 4-те за величиною місто Америки. Під час війни в нього переїхало 350 тисяч осіб, 300 тисяч білих, 50 тисяч чорних. США і сьогодні залишаються найавтомобілізованою країною світу, 12,5% від загальної кількості автомобілів світу, як і раніше, виробляється в США, при цьому в країні точно проживає менше, аніж 12.5% населення планети.
Детройт з його заводами, інженерами, робочою силою був ідеальним місцем для того, щоб виробляти ці автомобілі і розвивати високотехнологічну продукцію, яка потребує сотні пов'язаних інноваційних виробництв, що створюють десятки тисяч робочих місць.
Занепад Детройта почався з двох системних причин, які пов'язані одна з одною.
Одна - це профспілки.
Профспілки, звичайно, не могли допустити, щоб криваві капіталісти пили кров робітників, вони виторговували робочим все нові і нові умови. Профспілки перемогли, тільки виробництво стало нерентабельним і пішло, скажімо, в Теннесі, де таких «чудових» профспілок немає.
Другий фактор - міграція.
Після війни в процвітаючий Детройт потяглося бідне сільське населення. Точно так, як бідне сільське населення Англії потяглося в діккенсівський Лондон XIX століття. Тільки в Детройті, на відміну від Лондона, нове населення було чорним. Втім не колір шкіри був визначальним – бідні прошарки населення потрапляли в демократичний Детройт із загальним виборчим правом. А коли виборче право загальне, виборець швидко розуміє, що «йому винні». І замість того, щоб заробляти (!) на житло, їжу, школу, достаток, пенсію, благоустрій… виборець вимагає, щоб йому ДАЛИ їжу, школу, житло, пенсію, благоустрій. Дали «за так». (с)
Важливі ремарки:
1. В мережі є кілька варіантів цього тексту із різною деталізацією. Першоджерела я не знайшов, втім, схоже на те різні трактування, в цілому інформація відповідає дійсності, які і причиново-наслідковий ланцюжок.
2. Пошук видає доволі багато матеріалів про проблему Детройта. Зокрема, в «ру» сегменті. росія традиційно пересмикує, узагальнюючи, що Детрейтський кейс, це вітрина «занепаду американської імперії». Звісно, тут «чия б Сизрань мурчала, а російська б - мовчала.» Але це приклад технології роспропаганди - береться реальна проблема\історія і під неї підводяться потрібні пропагандонам слайдики. Цього не треба лякатися, це не говорить про викривленість інфи.
3. Інформація може різанути звиклих до лівацької павєсточки читачів, але описані факти відповідають дійсності.
4. США намагаються виправити ситуацію. Поки що це досить складно.
Далі буле.