Deus Vult, нові хрестоносці
Піт Гегсет: «Господи, пошли мене воювати з ісламістами».
Техаський університет A&M. Міністр оборони США Піт Гегсет — людина, яка офіційно перейменувала Пентагон на «Міністерство війни», — стоїть перед курсантами й промовляє фразу:
«Господи, пошли мене воювати з ісламістами», публічно заявляючи, що це не політична думка, а служіння «Богу й країні».
Це — квінтесенція світогляду людини, яка з 2025 року очолює Пентагон і, відповідно, командує понад трьома мільйонами військовослужбовців і цивільних службовців, зокрема десятками тисяч мусульман в американській армії.
Слова Гегсета — не просто особиста позиція одного посадовця. Це — системний сигнал, який Вашингтон надсилає всьому ісламському світу.
«Deus Vult»: хрестовий похід як державна ідеологія
На правому біцепсі Піта Гегсета — два татуювання, які говорять більше, ніж будь-яка пресконференція. Верхнє — латинська фраза «Deus Vult» («Так хоче Бог»), бойовий клич Першого хрестового походу, проголошений папою Урбаном II у 1095 році. Нижнє — арабське слово «كافر» (кафір), що означає «невірний», «відступник».
Це не випадковий набір символів. Це — заява. «Deus Vult» — не біблійний вислів. Це середньовічний військовий клич, який сьогодні використовують ультраправі угруповання, зокрема учасники маршу в Шарлоттсвіллі у 2017 році.
А «кафір» в ісламській традиції — позначення того, хто відкинув істину; в устах міністра оборони США це слово набуває характеру прямої заяви: «Я ваш ворог!».
Рада з американо-ісламських відносин (CAIR) назвала цю комбінацію «явним символом ісламофобії з боку людини, яка керує американськими війнами».
Директор CAIR Ніхад Авад заявив: «Іслам настільки засів у голові Піта Гегсета, що він відчув потребу витатуювати свою ворожість до нього поруч із символом хрестоносців — тих самих невдачливих хрестоносців, які століття тому чинили геноцидне насильство проти євреїв, мусульман і навіть християн».
Але справа не лише в татуюваннях. У своїй книжці 2020 року «American Crusade» Гегсет прямо пише, що іслам — «історичний ворог Заходу», і закликає до «американського хрестового походу» проти «внутрішніх ворогів» і ворогів «Ізраїлю».
Він вихваляє середньовічних хрестоносців за те, що ті «відтіснили мусульманські орди». Він б’є на сполох через «мусульманські показники народжуваності» в таких штатах, як Мічиган.
Це — не маргінальна риторика. Це — світогляд людини, яка сьогодні визначає військову стратегію США.
«Убий усіх мусульман…!»
У 2015 році Піта Гегсета, тоді ще ведучого Fox News, бачили в барі в Огайо. За свідченнями очевидців, він був п’яний і вигукував: «Убий усіх мусульман! Убий усіх мусульман!».
Ці свідчення згодом зачитав на слуханнях у Сенаті в грудні 2024 року сенатор від Демократичної партії Тім Кейн — і Гегсет не висловив каяття, назвавши звинувачення спробою політичних опонентів підірвати його репутацію.
Його мати, Пенелопа Гегсет, у листі, який згодом потрапив до преси, писала синові: «Ти — людина, яка зловживає алкоголем і принижує жінок. Ти не заслуговуєш на довіру».
Ці деталі важливі не для смакування особистих слабкостей, а для розуміння: людина, яка сьогодні ухвалює рішення про життя і смерть, має задокументовану історію агресивної поведінки, підкріпленої ідеологічною ненавистю до ісламу.
У 2024 році, відповідаючи на запитання про свою книжку, Гегсет заявив: «Я підтримую знищення «Ізраїлем» кожного члена ХАМАС». При цьому в контексті його заяв і риторики межі між ХАМАС та ісламом стираються з моторошною послідовністю. «Іслам — не релігія миру, — писав він. — Це політична ідеологія, замаскована під релігію».
Ісламофобія як інструмент мобілізації
Риторика Гегсета — не просто особиста неприязнь. Це — свідома стратегія мобілізації певного електорального сегмента. Його турне «Send Me Tour», розпочате в Техасі, використовує біблійні алюзії для залучення молодих американців до армії.
Гасло «Пошли мене» — цитата з Книги пророка Ісаї: «І почув я голос Господа, який говорив: кого Мені послати? І хто піде для Нас? І сказав я: ось я, пошли мене». Цей біблійний заклик перетворюється на інструмент вербування — і на інструмент ідеологічної обробки.
Паралельно Гегсет запровадив у Пентагоні євангельські християнські практики, зокрема щомісячні молитовні служби, які з травня 2025 року проводять у будівлі Міністерства оборони.
У лютому 2026 року одну з таких служб проводив пастор Дуглас Вілсон — засновник організації «Співдружність реформатських євангельських церков» (CREC), який відкрито називає себе «християнським націоналістом» і чий «світоглядний підхід загалом збігається» з підходом Гегсета.
Пастори CREC публічно закликають до заборони мечетей та обмеження виборчих прав мусульман.
Це — не просто релігійність. Це — злиття державної влади й релігійного фундаменталізму, за якого іслам стає об’єктом не богословської полеміки, а державної політики, спрямованої на війну та знищення.
Мусульмани в американській армії: вороги всередині?
Найтривожніший аспект риторики Гегсета — її прямий вплив на військовослужбовців-мусульман. В американській армії служать десятки тисяч мусульман. Вони ризикують життям за країну, чий міністр оборони відкрито називає їхню віру «ворожою силою» та «історичним ворогом Заходу».
У 2025 році Гегсет ініціював перегляд стандартів зовнішнього вигляду, заявивши, що «епоха масових і безглуздих дозволів на носіння бороди закінчилася» і що «більше не буде борід, довгого волосся та поверхового індивідуального самовираження».
Для мусульман, які носять бороду відповідно до релігійної традиції, це рішення поставило їх перед вибором: віра чи служба.
Конгресмени від Демократичної партії в листі до Гегсета зазначили, що «тисячі військовослужбовців — сикхів, юдеїв, мусульман, християн — будуть змушені обирати між сповідуванням своєї віри та військовою службою».
Татуювання «кафір» на тілі міністра оборони — це не просто бажання вирізнитися. Це — символічне послання кожному мусульманину у військовій формі: «Я твій ворог. А ти — той, проти кого ми воюємо».
У контексті заклику Гегсета «вбивати всіх мусульман» і звернення до Бога з проханням послати його «воювати з ісламістами» це послання стає особливо зловісним.
Геополітичні наслідки: куди веде хрестоносна риторика
Риторика Гегсета не звучить у вакуумі. Вона безпосередньо впливає на сприйняття США в мусульманському світі — і на реальну політику.
У березні 2026 року, коли США та «Ізраїль» напали на Іран, Гегсет використовував біблійні відсилання для опису війни. Він процитував Псалом 144: «Благословенний Господь, твердиня моя, що навчає руки мої битви, а пальці мої — війни».
Міністр оборони США, по суті, оголосив агресію США та «Ізраїлю» «священною війною».
Аналітики зазначають, що ісламофобська риторика людини, яка стоїть на чолі американської військової ієрархії, приправлена біблійними цитатами, викликає серйозне занепокоєння на Близькому Сході.
Експерти попереджають, що схильність Гегсета до насильницьких військових рішень і відсутність дипломатії можуть призвести до неконтрольованої ескалації у складних регіональних питаннях.
Що це означає для ісламського світу та глобальної безпеки?
По-перше, риторика Гегсета та його відверта ненависть і ворожість до ісламу й мусульман підривають саму можливість діалогу. Коли міністр оборони США називає іслам «ворогом» і носить символи хрестових походів, будь-які переговори з мусульманськими країнами стають заручниками цієї риторики.
По-друге, його агресивна антиісламська позиція зриває полуду з очей так званих «поміркованих» мусульман. Ісламофобія на найвищому рівні державної влади — найкращий доказ тези про те, що «Захід воює з ісламом».
По-третє, слова й дії очільника Пентагону руйнують фальшивий наратив так званої «війни з терором», яку США вели два десятиліття. Якщо раніше Вашингтон наполягав, що воює з «терористами», а не з ісламом, то тепер міністр оборони прямо говорить, що воює з ісламом і «мусульманськими ордами». Різниця — принципова.
Мовчання, що стає співучастю
Піт Гегсет — не перший американський політик, який використовує ісламофобську риторику. Але він — перший, хто обійняв посаду міністра оборони з таким минулим. Його призначення — не випадковість. Це — результат політики, яка роками, під шаленим тиском єврейських сіоністів, нормалізувала антимусульманські настрої в американському мейнстримі.
Але небезпека не лише в словах Гегсета. Небезпека також у мовчанні тих, хто міг би його зупинити. У Сенаті, де його затвердили. У Пентагоні, де його оточують. У Білому домі, який його призначив. І в американському суспільстві, де ісламофобія стала прийнятною частиною політичного ландшафту.
Країна, яка веде «хрестовий похід» проти ісламу, не може розраховувати на мир з ісламським світом. Країна, чий міністр оборони має татуювання «кафір», не може переконати мусульманських солдатів у своїй армії, що вони — свої.
Deus Vult — «Так хоче Бог», знову проголошують хрестоносці. Але реальність показує, що війни хочуть люди. І сьогодні одна з цих людей керує Пентагоном.
