Для службового використання. Суворо конфіденційно
Як працюють російські спецслужби на прикладі Чечні
Цей документ потрапив до рук чеченських властей в 1998 році. Він був опублікований в місцевій пресі. Подальші події повністю підтвердили факт розробки російськими спецслужбами плану спецзаходів щодо дискредитації Чечні напередодні нової агресії.
Всі наступні події (встановлення Путіним фактичної диктатури в Росії, напад на Грузію, Україну, захоплення Криму, гібридна війна проти Заходу, реваншизм) доводять, що Кремль діє за однією і тією ж методичкою, основні пункти якої викладені в цьому секретному документі, напрацьованому для захоплення Чечні.
***
Для службового користування.
Суворо конфіденційно.
Тема: Спецзаходи з нейтралізації вогнищ сепаратизму на Північному Кавказі (Чечня, Інгушетія, Дагестан)
Важливість:
Обирати засоби не доводиться. Про мораль в цій ситуації треба пам'ятати лише в контексті того, що для нас аморально втратити Росію. Захист держави – вища мораль для російського народу і його політичної еліти. Відмова від захисту, мотивована аморальністю низки необхідних з нашого боку дій в Чечні, злочинна, оскільки завдає удару по самій Росії.
Наші дії:
За всяку ціну розколоти правлячу кримінально-політичну еліту в Чечні. Масхадов повинен ненавидіти Басаєва, Басаєв – Арсанова, Арсанов – Удугова, Удугов – Геклаєва і т. д. Всі мають ворогувати один з одним.
Чеченському квазіпарламенту, в якому засідають вчорашні бандюки, що вирядилися в цивілізовані одежі, але не мають уяви про парламентську діяльність, необхідно нав'язати боротьбу за владу і вплив проти масхадівського уряду. Давно помічено, що чеченці схильні до афекту і показухи. Необхідно використати їхні ниці інстинкти. Пари помітних інтерв'ю на телебаченні Росії для так званого парламенту чи Радуєва має вистачити, щоб вони відчули себе рятівниками чеченської нації.
Слід активно використовувати наші ЗМІ. В Чечні дивляться всі основні російські телеканали. Необхідно впливати на підсвідомість чеченського натовпу та його лідерів. Якомога більше уваги преси до тих, хто висловлює владні амбіції. Масхадов повинен відчувати, що конкуренти дихають в потилицю.
Посилити роботу пропаганди. Чутки – один з найважливіших факторів чеченського громадського життя. Загострена до краю [сприйнятливість] характеру чеченця завжди використовувалася царськими генералами, згодом – радянською владою, як важіль контролю за поведінкою. Тому побільше негативних чуток.
Люди за своєю природою схильні до фантазій і гіпертрофованого сприйняття реальності. Тому, чим менше правдоподібності, тим краще. При цьому низка чуток не повинна перериватися.
Сьогодні нехай говорять про хворобу Масхадова, завтра – про сварку між Басаєвим і Удуговим, післязавтра – про казкові статки Арсанова. Періодично можна підкидати плітки про буцімто підготовку втечі Масхадова, що може суттєво обмежити закордонні вояжі чеченського президента, чи про змову Гелаєва з Яндарбієвим.
Використовуючи наші ЗМІ, впевнено та рішуче стверджувати продажність чеченських лідерів. Підготувати [серію] статтей та витік інформації з використанням матеріалів з радіоперехоплень і телефонних розмов. За відповідної компіляції фрагментів телефонних перемовин можна підготувати високоякісний компромат.
Використовувати релігійний фактор, як найбільш ефективний у пропаганді. В Чечні розгалужена сектантська структура, представники якої недолюблюють один одного, а часом і ворогують. За період війни зміцнив позиції ісламський фундаменталізм.
Необхідно використовувати суперечності в усіх цих течіях і нацьковувати їх одна на одну. Важливо знати, що за умови, якщо нам вдасться зіштовхнути між собою релігійні групи, ми надовго візьмемо ситуацію в Чечні під контроль. Тому необхідно виокремити із загального масиву найбільш непримиренних чеченських лідерів і на кожного наклеїти ярлик. Найвпливовіший на чеченську свідомість – ярлик вахабізму. Взагалі слід зазначити, що цей ярлик практично безвідмовно діє в Чечні та Дагестані.
Впевнено та рішуче треба позначати «ваххабітів» через наші ЗМІ, агентів і систему чуток. Ця стратегія повинна, у підсумку, привести до непримиренного протистояння прибічників суфістського напрямку та ісламістів, яке у перспективі трансформується у зіткнення чеченського націоналізму з ісламськими фундаменталістами. Важливо загострити чеченський націоналізм і спрямувати його проти ісламу.
Досвід младотурків на чолі з Кемалем Ататюрком свідчить – націоналізм найбільш ефективний спосіб протистояти ісламізму. Треба постійно стверджувати, що ісламісти прагнуть арабізувати чеченців.
Треба періодично збуджувати чеченців ідеями їхньої винятковості і переваги над іншими народами. Ісламський фактор минулої війни відтіснити та вивести на задній план. В свідомість народу вбити думку про чеченську мужність і сміливість, які не притаманні іншим народам, а є чеснотами лише чеченців. Треба звинуватити ісламських фундаменталістів в таємних і підступних намірах арабізувати Чечню. Іслам має асоціюватися у чеченців з арабізацією.
Масована ідеологічна обробка повинна супроводжуватися конкретними заходами на території Чечні.
Перший план – інформаційна ізоляція Чечні.
Другий план – тотальна ізоляція.
Завдання першого плану вирішується просто – в злиденній республіці неважко знайти людей, які не відмовляться заробити гроші – якомога більше і відразу. Це можна зробити за допомогою журналістів і співробітників гуманітарних організацій. Вони повинні стати товаром. На наступному етапі товаром повинні стати всі, хто має гроші. Вочевидь, що найбільший ефект отримаємо, коли об'єктом нападок стануть сусіди Чечні.
Реалізація пропонованих спецзаходів дасть керівництву час для підготовки більш детальних кроків щодо дезінтеграції Чечні, розколу та дискредитації лідерів сепаратистів. Чечня повинна бути поділеною на зони впливу чеченських лідерів і угрупувань.
Наше завдання у цьому випадку полягає в організації ворожих дій лідерів і угрупувань один проти одного. Найбільш дієвим способом розпалювання пристрастей є ображання релігійних почуттів і фізичне усунення противників за релігійними ознаками.
Варіанти: підпали культових споруд (мечеті, цвинтарі, мавзолеї тощо) та взаємні образи на мітингах і в ЗМІ з наступними звинуваченнями ворогуючих одне з одним угрупувань.
Наші ЗМІ, зберігаючи видимість нейтральності до подій, що відбуваються, повинні постійно подавати інформацію про підготовку нових ворожих дій одним угрупуванням проти іншого, чи подавати різні версії цих подій.
Приклад №1:
«[Чеченці] схильні вважати, що осквернення культової споруди – справа рук ваххабітів. Відразу слід подати коротку довідку щодо ідеології ваххабізму, який не визнає культу».
Приклад №2:
«Вибух бомби в приміщенні Шаріатського суду є помстою родичів засудженого бойовика радуєвської армії, котрий був ув'язнений за незначний за чеченськими мірками вчинок, але є таким, за який суворо карає Шаріат».
Далі слід поскаржитися на те, що Шаріатські суди обмежують свободолюбство чеченця, і чеченці навряд чи захочуть позбавитися своєї волі, яка оберігалася ними навіть за часів Шаміля.
Комплекс спецзаходів в Чечні має на меті, врешті-решт, повернути контроль Росії над маленькою територією. Тому, під будь-яким приводом необхідно затягнути переговори до 2001 року, і ретельним чином підготуватися до рішучих дій.
Важливо також підкреслити, що всі наші зусилля і плани можуть виявитися марними за відсутності відповідного фінансування. В умовах перманентної реорганізації силових структур важливо також створити спеціальну міжвідомчу групу щодо Чечні, яка б взяла на себе повну відповідальність за відновлення контролю Росії над своїм бунтівним суб'єктом.
Chechen.info
за текстом публікації «Кавказский вестник», 1998 рік