До колеги з претензією
Фінт антиконституційного суду справив таке незабутнє враження, що автор, котрий вважав себе лише трохи чайником, не зумів зайти на опцію відповіді коментатору свого посту. Якщо можете, уявіть: ми зашарілися. Тому, оскільки коментар пані Ольги оприлюднено у фейсбуці, дозволяємо собі поширення на основній гілці Останнього Бастіону.
«А скільки повісток надіслали сину Порошенка та синам народних депутатів, хто з їх дітей воював в зоні АТО, а не тілько отримував посвідчення про це, чому наші сини повинні гинути на війні яку розпочали олігархи і отримують від неї прибутки... мовчить про Зеленського.. досить, досить лити бруд на нашего президента».
Орфографія, до якої теж є претензії у людей письменних, збережена.
Відповідаємо, шануючи толерантність усіма силами понівеченої КС свідомості.
Пані Ольго! Вашим коментарем до нашого посту з приводу сонцеликого Вашего президента Ви суттєво псуєте реноме нашої з Вами альми матері, перепрошуємо за фамільярність. Маєте час на повторення матеріальної частини? Ми не будемо зловживати.
Атож, педагогіка, провідна дисципліна у нашому і Вашому ПНПУ імені В.Г. Короленка, з часів Яна Амоса Коменського, Йо́ганна Ге́нріха Пестало́цці і Степана Федоровича Збандуто не рекомендує у дорослому житті послуговуватися методикою розв'язання конфліктів контингентом дитячого садка. Якщо принцип «сам дурак» властиво притаманний блазням «Кварталу», то нам з Вами, пані Ольго, як професійним педагогам, поведінка малюків з несформованими компетентностями – не «comme il faut». Ми з Вами вже поза пісочницею? Тоді перегорніть сторінку, вгамуйтеся, спробуйте якимось чином позбавитися червоного шалу в очах від рошенівського шоколаду. Порахуйте подумки до скільки зможете, як правило, це допомагає, і Вам відкриються не лише собачі пики медведчуків з вілкулами під овечою машкарою, а й роль РФ у війні проти України. Зрештою, після того, як з'ясуєте привід, характер і задіяні сили російсько-української війни, помилуйтеся Вашим президентом, з нього «вилитий нами бруд» ‒ як вода з гуски. Можна, як Ви і нам радите, мовчки.
Щодо засадничого, колего. Ваш президент якось у виборчому ражі зарікся продовжувати каденцію після першого ж допущеного ним порушення законодавства. Не чекаючи виконання обітниці Володимиром Олександровичем, а він не з тих пацанів, що слово тримають, ми обіцяємо з'їсти жорсткий диск свого ноутбука перед відеокамерою, якщо Ви, історику, скинете нам посилання на бодай один-однісінький історичний факт позитивного впливу психічно неврівноваженого плебсу на цивілізаційну еволюцію. Сподіваємося, від згадок про хрестові походи і «хай чабан – усі гукнули» Ви утримаєтеся. І, згнітивши так обнадійливо позеленіле учительське серце, визнаєте, що своїм прогресом людство має завдячувати письменній, адекватній, новаторській, патріотичній МЕНШОСТІ. Усі без винятку спроби плебсу порулити – від повстання китайських червонобрових з царем-пастухом у фіналі до не менш захопливого ленінського експерименту з кухарками – зазнали невдачі. Зауважте, на образливому для більшості терміні «еліта» ми не наполягаємо.
Насамкінець. У нас з Вами, колего, точно є спільною точка зору на недосконалість людської природи. На жаль, виправити генетичний збій репродуктивної функції ми ще не здатні, і нам залишається лише співчувати існуванню людей зі зниженим IQ. Допомагати їм жити у людській спільноті, зокрема, інклюзивом в освіті. Але Ви, пані Ольго, певно ж, як і ми, засуджуєте побутовий ідіотизм? Ми з Вами, люди освічені, даруйте авторську самовпевненість, не можемо підтримувати неадекватну, злочинну, ідіотську поведінку осіб чи їх політичних об'єднань. Принаймні, автор свої педагогічні, історичні і політико-правові уподобання намагається убезпечити від впливу побутових ідіотів. Приєднуйтеся, колего. Разом переможемо.
З найкращими побажаннями у подоланні суспільних і приватних негараздів – колега-історик, Вадим Демиденко.
