Дорогі дороги зі шлаку — рекомендовано Зе-командою
"Велике будівництво" Володимира Зеленського може виявитися пшиком, коли з першим снігом розтануть і неякісні дороги.
За спиною у "гаранта" розгортається найгучніша дорожня афера сучасності: одні заробляють на обсягах та якості, інші — на корупційних схемах і "відкатах".
Поки очевидно, що гучний піар, організований міністром інфраструктури спільно з керівником "Укравтодору", приховує мільярдні тіньові оборудки, бо нове покриття шляхопроводів масово формується зі сумнівних матеріалів.
Найгірше те, що високопосадовці Владислав Криклій і Олександр Кубраков намагаються подати оновлення доріг за умовний "європейський стандарт", який нібито перевищує всі норми ДСТУ.
Але фактично вони брешуть усім нам, адже підрядники використовують у дорожньому будівництві металургійні шлаки.
На шлаковий піар вказані чиновники спрямували мільйони бюджетних гривень, а їхні лобісти в усі рупори кричать, як чудово будувати дороги з відходів металургійної промисловості.
Проте правда полягає в іншому: токсичне сміття, яке металурги зобов'язані утилізувати за свої гроші, свідомо переорієнтовують на потреби урядової програми з дорожнього ремонту через таємно створене державне підприємство-прокладку.
Відходи ж повинні бути ефективно утилізовані з мінімальною шкодою для екології та громадян, а замість цього — вільно роз'їжджаються регіонами України, щоб отруювати землю та воду всюди, де "Укравтодор" встигне їх нишком ущільнити з асфальтобетонною сумішшю.
Пресслужба відомства і підлеглі Кубракова не припиняють поширювати пафосні звіти, що, виявляється, цьогоріч на покриття вітчизняних доріг (станом ще на червень) витратили 30 тисяч м³ металургійних шлаків, а у вересні — вже 100 тисяч м³ сміття!
Зробили ж це — без державного стандарту, фактично безконтрольно, з порушенням природоохоронного законодавства.
Наголосимо, що ДСТУ на використання шлаків під час дорожнього будівництва набрав чинності тільки 1 листопада 2020 року (2 дні тому), а розробили його у вересні.
Тобто, коли понад 130 тисяч м³ токсичного сміття ("гівна і дрючків") вже було поховано в дорогах України!
І це не домисли, а прямі заяви офіційних державних осіб, як Криклій із Кубраковим, і підвладних їм відомств.
Прикметно, що вказаний ДСТУ ухвалили поспішно з метою створити прикриття злочинної схеми чиновників.
У зв'язку з цим зрозуміла зміна риторики "Укравтодору": раніше відомство і його обласні служби буквально кричали про шлаки у своїх релізах, тепер вже цього робити не треба, бо все стало законним.
Цинізм урядових осіб, відповідальних за ремонт доріг, які організували Україні справжній "шлакоцид", перейшов допустимі "червоні лінії".
Але кого це може хвилювати, коли всі рішення Криклій і Кубраков ухвалюють за помахом "чарівної палички" з Офісу президента.
Словом сказати, магія сучасної української політики в дії.
