Дволикий Янус українських правих сил

Проблема сучасних правих, або як їх називають правих популістів у тому, що сказавши своїм прихильникам «А»: «Ми будемо боротися з міграцією», вони не наважуються сказати «Б». А саме: «Реальною альтернативою міграції, що розмиває етнічний і економічний профіль Європи і Північної Америки, є не стіни й паркани та депортаційні заходи, а колоніальна експансія і хрестові походи».

У міграційній політиці глобалістів є своя логіка. Я не кажу, що ця логіка конструктивна і перспективна, але вона є та її треба розуміти, щоби розв'язувати проблему, а не просто гайпувати поки гайпується, бо така політчина реальність «made by Soros & Co».

Мігранти — це не тільки лояльний електорат, за допомогою якого можна зацементувати владу, не проголошуючи офіційно диктатури й не наражаючись на перспективу кримінального переслідування за узурпацію. Це ще й дешевий, невибагливий трудовий резерв.

Не всі прибульці сідають на державне соціальне забезпечення. Частина йде робити те, що білі люди вже робити не хочуть, бо уявні «сніжинки» й дуже грамотні:

• пройшли через освітні кузні неомарксизму;
• воліють боротися за щастя всього людства;
• выдмовляються мести вулиці, мантулити на заводах, розвозити піццу;
• гидують виносити горщики із-під немічних ретроградів і супремасистів (своїх дідів-бабів і батьків).

Міграція — це ще й клапан у системі постколоніальної експлуатації країн, «що розвиваються». Якщо із цих не дуже багатих і успішних країн не будуть виїздити порції молодих, активних і невдоволених своїм становищем людей, то вони перетворяться на герметичні казани.

Згодом ті ж таки вибухнуть соціалістичними/релігійними революціями, що позбавить золотий мільярд доступу до важливих ресурсів. І відгородитися від усього цього, сховатися в мушлі доктрини американського президента Монро, чи ще якоїсь ізоляціоністської концепції не вийде.

Рим колись пробував — та й наказав довго жити: «Non progredi est regredi». Тож, аби зберегти чистоту раси, доведеться засукувати рукава, підтягати рейтузи, розгортати орифламу і йти наводити свої порядки у всьому світі.

Насамкінець наголошу, що в Україні зокрема та в Європі у цілому під «соціальними процесами» простежується боротьба етносів з різним баченням історії, менталітетом, культурою, релігією. Який переможе — той і переробить під себе країну чи країни.