Зеленські винищують українців, як націю

Україна стала світовим лідером за скороченням населення за 25 років.

За останні 25 років демографічна динаміка світу дедалі помітніше розходиться за двома напрямами: одні країни переживають вибухове зростання чисельності населення, інші ‒ стійке скорочення. Згідно з візуалізацією Visual Capitalist на основі даних ООН, у 2000–2025 роках найбільше скорочення населення було зафіксоване в Україні, а найшвидший приріст ‒ у Катарі.

Основою дослідження слугують оцінки та прогнози World Population Prospects 2024 ООН, передає Open4Business.

До топ-10 країн за скороченням населення за 2000–2025 роки увійшли:

• Україна (-32,5%),
• Маршаллові Острови (-29,4%),
• Болгарія (-23,2%),
• Латвія (-21,6%),
• Молдова (-18,8%),
• Литва (-17,5%),
• Пуерто-Рико (-16,7%),
• Румунія (-16,1%),
• Сербія (-13,1%)
• Албанія (-12,8%).

До топ-10 за приростом населення увійшли:

• Катар (+423,4%),
• ОАЕ (+249,7%),
• Екваторіальна Гвінея (+166,6%),
• Нігер (+157,0%),
• Бахрейн (+153,9%),
• Папуа-Нова Гвінея (+149,6%),
• Ангола (+139,7%),
• Кувейт (+139,1%),
• Оман (+129,1%)
• Чад (+126,9%).

Ці значення наводить Visual Capitalist у двох квітневих публікаціях.

Для України цей рейтинг є особливо тривожним. За даними Visual Capitalist, країна втратила приблизно третину населення за 25 років. Ширший демографічний фон підтверджують і матеріали Our World in Data на базі даних ООН: лише у 2022–2023 роках чиста міграція з України становила близько 6 млн осіб, що стало прямим наслідком повномасштабної війни.

В Experts Club вважають, що українська демографічна криза вже стала не лише соціальною, а й економічною проблемою. Скорочення населення означає зменшення внутрішнього ринку, посилення дефіциту кадрів, зростання навантаження на пенсійну та медичну системи, а також погіршення довгострокових умов для інвестицій. Ця логіка узгоджується з оцінками ООН щодо ролі зниження народжуваності, старіння населення та міграції у формуванні нових глобальних демографічних дисбалансів.

Водночас світова картина показує і зворотний полюс. Лідери зростання ‒ насамперед країни Перської затоки та низка держав Африки ‒ збільшували населення або за рахунок масового припливу трудових мігрантів, або за рахунок високої народжуваності. ООН зазначає, що глобальне зростання населення триває, але його темпи знижуються, а основний внесок у подальше збільшення чисельності населення даватимуть уже не Європа, а головним чином Африка та окремі міграційні центри.

Для України з цього випливають щонайменше два висновки. Перший ‒ без повернення частини громадян, які виїхали, підтримки сімей з дітьми та сильнішої політики на ринку праці демографічний спад і далі підточуватиме економіку. Другий ‒ проблема вже давно вийшла за межі статистики: у найближчі роки саме демографія може стати одним із головних обмежувачів післявоєнного відновлення країни.