Експрезидента Південної Кореї засудили до довічного ув’язнення за спробу держперевороту
Колишній президент Південної Кореї Юн Сок Йоль отримав довічне ув’язнення у справі про оголошення воєнного стану у грудні 2024 року.
Про це пишуть корейське медіа Yonhap та Guardian.
Як пише Guardian, відповідно до законодавства Південної Кореї, у справі про державний переворот для Юна були можливі три вироки: довічне ув’язнення з примусовою працею, довічне ув’язнення без праці або смертна кара.
Корейські прокурори просили для Юна страти й стверджували, що він здійснив «серйозне посягання на конституційний лад», проте Центральний районний суд Сеула визнав експрезидента винним в організації повстання та засудив до довічного ув’язнення з примусовою працею.
У січні суд також засудив колишнього прем’єр-міністра Хан Док Су до 23 років ув’язнення, а колишнього міністра внутрішніх справ Лі Сан Міна в лютому засудили до 7 років в’язниці за участь у змові, зокрема за виконання наказу Юна щодо скорочення постачання води та електрики для корейських медіа.
Юн Сок Йоль став першим президентом демократичної Кореї, якого засудили до максимального терміну ув’язнення. Раніше колишній глава держави Пак Кин Хе отримав 32 роки за корупцію у 2018 році, проте згодом термін зменшили, а у 2021 році він отримав помилування президента.
У 1996 році експрезиденти Чун Ду Хван (1980-1988 роки) та Ро Те У (1988-1993 роки) отримали смертну кару та 22 роки відповідно за встановлення диктатури після перевороту та придушення демократичних сил у 1979 році. Потім вироки пом’якшили, а згодом обох помилували.
Що передувало вироку?
3 грудня 2024 року тодішній президент Південної Кореї Юн Сок Йоль у вечірньому зверненні несподівано оголосив, що у країні вводять воєнний стан. Причиною він назвав «антидержавну діяльність» опозиції, яку звинуватив у підтримці Північної Кореї.
Про це Юн заявив після кількох тижнів політичних суперечок щодо законопроєкту про держбюджет — опозиційна Демократична партія відмовилася схвалити його. Запровадження воєнного стану дало президенту змогу отримати жорсткий контроль над політичною діяльністю та засобами масової інформації. Рішення Юна шокувало навіть його партію, а лідер «Партії влади народу» Хан Дон Хун назвав це «неправильним».
Після оголошення про воєнний стан будівлю парламенту заблокували військові. Вони не пропускали всередину опозиційних депутатів, які після заяви Юна прийшли, аби скасувати його рішення. Зрештою, депутати Національної асамблеї проголосували за скасування воєнного стану, а тисячі людей вимагали відставки глави держави.
За поданням опозиційних партій Південної Кореї Юн зазнав імпічменту. Усі старші помічники президента Юн Сок Йоля, включно з керівником його апарату, заявили про бажання піти у відставку.
